Дитяча книжкова полиця, здається, завжди недостатня. І чекає чогось нового. Цікавого й оригінального! І якщо оце, щось нове, своїм легким, дотепним та захоплюючим сюжетом, манливими ілюстраціями, вдалою композицією видання захопить маленьких читачів з першого погляду, першої зустрічі, то праця письменника потрапила в десятку щирих дитячих сердець і досягла своєї відповідальної місії. До полички таких захоплюючих нових видань для дітей хочеться долучити оригінальний дотепний роман у легких новелах «Потягуськи». Він сприймається як веселий серіал для дітей.
Цей роман знаного українського поета, прозаїка, громадського діяча Сергія Дзюби, створений у співавторстві з цікавою письменницею Іриною Кулаковською, нещодавно ошатно видрукували в авторському перекладі у Канаді, в серії «Лауреати Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея». Цю заслугу і, як результат, вдячність захоплених читвом діток та їхніх батьків узяли на себе відоме видавництво «Litsvet», популярний журнал «Новий Світ», зокрема, головний редактор цього часопису Олена Жукова та заступник головного редактора Михайло Співак. Вони – письменники, а пан Михайло ще й редагує цікаву місцеву газету.
Сергій Дзюба, Ірина Кулаковська. Потягуськи: Роман-серіал для дітей. – Канада, Торонто: Видавництво «Litsvet», журнал «Новий Світ», 2016. – (Серія «Лауреати Міжнародної літературної премії імені Ернеста Хемінгуея»).
Захоплюють дотепні, веселі «Потягуськи» вже з перших сторінок – «Звідки беруться діти?», «Парфуми», «Домовичок», «Поліція» (міні-розділ «Тарілка з парфумами»)… А заглибившись трохи далі, буквально не можна відірватися від дивовижно чарівного «Собаки» (розділ «Собака на стелі»), де реакція юних читачів стає просто «вибуховою».
«Раніше ніяких тарілок не було, тому всі люди їли руками, ногами та хвостами», – у цьому анітрохи не сумнівається п’ятирічна модниця Ганка, котра насправді працює малюком у чернігівському дитсадку «Золота жабка». А її подружка Нюта чудово знає, звідки беруться діти: всі дівчатка спочатку були такими ж тендітними та легенькими, немов Дюймовочка, отож їх треба шукати у квітах. А ось хлопчиків знаходять у капусті: звичайних пацанів – у білій капусті, а негрів – у кольоровій... А є ж іще неперевершена Катруська, яка знає, що колись неодмінно заведе собі крокодила, тобто вийде заміж!
Натомість їхні приятелі – «ходяча енциклопедія» на ім’я Вова (ні Змій Горинич, ні привид, ні навіть стоматолог не в змозі розхитати його нерви), дитсадківський донжуан Дмитрик та майбутній геніальний клоун Олексійко.
Ці малюки придумали незвичайну й дуже веселу гру – «Потягуськи». Приєднуйтеся: «Якщо ваш песик ловить мишей і лазить по деревах, значить, або це не – не песик, або у вас – глюки».
Такою ж захоплюючою була й історія написання цієї книжки. Автори поставили перед собою дуже складне психологічне завдання – заглибитись у мрійливий та колоритний світ сучасних хлопчиків і дівчаток зсередини, через їхнє світосприйняття, «ліплення» дитячою уявою своїх героїв та антигероїв. Тому Сергій Дзюба спочатку рік ходив у дитсадок, де працювала психологом Ірина Кулаковська, ставав «своїм» у середовищі малечі, записував розмови й дотепи, думки та оцінки дітей, вивчав їхню реакцію на неординарні речі, дії, вчинки своїх ровесників і дорослих. Цей своєрідний серіал два роки поспіль щодня звучав в ефірі радіо «Новий Чернігів» та радіо «Мелодія», друкувався в газетах «Місто» і «Деснянська правда».
Згодом ці сюжети перевтілилися в цікаві тексти для юних читачів. «Потягуськи» вийшли у світ водночас друкованою книгою та радіокнижкою. І юні персонажі комічних та романтичних історій стали першими читачами дивовижного дитячого роману.
До речі, зараз українські «Потягуськи» також щомісяця друкуються у Вірменії, в провідних єреванських журналах, а наприкінці року в цій країні, за держзамовленням, з’явиться надзвичайно ошатна книжка, з кольоровими ілюстраціями, в перекладі вірменською мовою знаного письменника Гургена Баренца.
Та, звісно, найбільше пощастило чернігівським малюкам. Бо головні герої цієї книжки – троє вигадливих, симпатичних дівчаток і троє завзятих, кмітливих хлопчиків – мешкають у Чернігові. Вони дуже люблять цікаві ігри, солодощі та пустощі. Також у них є постійне хобі — вивчати світ дорослих: досліджувати, проводити експерименти та робити неймовірні відкриття.
Від новели – до новели, що наразі читаються, як цілком завершені твори, вимальовуються своєрідні образи, характери юних головних героїв, їхні надсерйозні щоденні завдання, високі чемпіонські мрії, прояви ерудиції, і, навіть, серцеїдна перша «закоханість». І кожен із цих звичайних, на перший погляд, цілком реальних малюків (всі прототипи вказані у книжці), – просто неймовірна, чарівна дитина!
Також, попри всю «серйозність» та «важливість», дітлахи із «Золотої жабки» хочуть, щоб усім завжди було весело й задля цього аж випромінюють свої дивовижно комічні таланти. Дуже стараються поводитися так, аби спати нікому не хотілося якнайдовше. А вже як поснули, то, щоб весело гуртом усі прокинулись, дружно, гімнастично потягнулися й наввипередки побігли до улюблених іграшок та нових пригод. Яких саме – прочитайте про це своїм малюкам у «Потягуськах».
Не пошкодуєте!
Ярослав САВЧИН, Прикарпаття
