12 червня 2017 року в Чернігові активісти Чернігівської міської організації ВО «Свобода», батьки, рідні та друзі загиблого героя російсько-української війни Олексія Коновалова провели вечір пам’яті на його честь.
Ініціатором заходу стала близька подруга Олексія Анна Горошко. Присутні читали вірші про війну та сучасних героїв, ділилися спогадами про спільну боротьбу під час Революції гідності та участь в ній Олексія Коновалова, про його дитинство та юність, шкільні роки та вступ до військового училища.
Як пригадує мама Олексія Наталія Миколаївна, вступ до військового вишу був непростим, оскільки Олексію не було на той момент 18 років.
«Бажання бути військовим у Льоші було з дитинства. Ще в дошкільні роки він носив військову фуражку, вдягав військові значки. Бажання вчитися військовій справі було таким сильним, що він у шкільні роки пройшов курси при льотному ліцеї, але мені про це не сказав. Я дізналася про це тільки тоді, коли треба було дати дозвіл на стрибок з парашутом. Коли Олексій закінчив школу, то настав час вступати до вишу. Аби сину дали дозвіл вчитися на військового мені довелося просити дозвіл на навчання у командувача 3-ї Армії, оскільки на той час вступати до військових училищ можна було лише повнолітнім, а Льоша пішов до школи в 6 років», — розповіла Наталія Коновалова.
Присутній на заході батько загиблого свободівця Івана Томилка Микола Миколайович зачитав власний вірш-присвяту Олексію Коновалову, а також додав: «Мій син Іван перед виїздом на фронт проходив військову підготовку в Десні саме у взводі Олексія Коновалова. І хоча вони до того не були знайомі, але одразу зрозуміли, що є однодумцями-націоналістами. Під час навчання у Десні Олексій з моїм Іваном за одну ніч переписали текст пісні «Лента за лентою», щоб роздати екземпляри бійцям взводу. До вечора вже всі бійці Олексія Коновалова вивчили пісню на пам’ять. Вже наступного дня весь взвод співав цю пісню, з якою йшли в бій упівці, як стройову. Нещодавно я був у Десні на пам’ятному заході. Коли там я питав у офіцерів чи пам’ятають вони про взвод, який співав пісню «Лента за лентою», то один з офіцерів пригадав, що це були бійці Олексія Коновалова – першого загиблого чернігівця в новій московсько-українській війні. Тож наші хлопці-герої будуть живими доти, доки ми будемо їх пам’ятати».
«З Олексієм Коноваловим я познайомився під час Революції гідності. Пам’ятаю, що на Майдані було багато таких речей, коли людям ставало страшно. Олексій ніколи не боявся, i завжди йшов у перших лавах. На жаль, російсько-українська війна, яка зараз триває, забирає найкращих хлопців. I серед свободівців Льоша пішов від нас першим. Потім загинули й інші наші побратими, когось із них я знав краще, когось гірше. Але повірте, що i Олексій, Коновалов, i Віктор Лавренчук, Євген Лоскот, Іван Томилко та Леонід Москотін – це були гідні люди, справжні українці, націоналісти. Олексія я пам’ятаю як дуже спокійну та інтелігентну людину. Назавжди лишиться в моїй пам’яті i той день, коли він поїхав на фронт. Завдяки хлопцям, які першими пішли на війну i, на жаль, загинули, панує мир на більшій частині України. Саме вони захистили державу, i дали можливість відродити Збройні Сили, після тої руїни, яка була раніше», – зазначив голова Чернігівської міської організації ВО «Свобода» Іван Тютюнник.
На фото: Під час вечора памяті на честь Олексія Коновалова
