Це спільний екологічний проект Міністерства екології та природних ресурсів та Міністерства освіти і науки, спрямований на підвищення рівня екологічної освіти та залучення молоді до практичних навичок сталого розвитку і споживання.
Відтак у 200 школах, які відповідатимуть умовам конкурсу, встановлять компостери для переробки харчових відходів. Основна мета проекту – надати додатковий поштовх та ресурс українським школам, насамперед сільським, для розвитку екологічної грамотності учнів, допомогти школярам отримати практичні навички, а не суто теоретичну інформацію, щодо відповідального споживання.
Сам же проект “Компола” був започаткований київськими школярами Нікітою Шульгою та Софією-Христиною Борисюк.Згодом ідею підтримали міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак та міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Зараз проект вже успішно реалізований у 32 навчальних закладах у різних куточках України.
“Органічні відходи й досі становлять значний відсоток обсягу українських сміттєзвалищ. У світі вже давно та ефективно працює система їх перетворення на органічне добриво – компост. Це доступний і мало витратний механізм. Було б правильно, якщо б компостери були встановлені в усіх школах і перетворювали відходи їдалень на органічне добриво ”, — зазначає Остап Семерак.
На його думку, це може стати важливим кроком до глобального запровадження в побуті українців моделі сталого споживання.
“Виховання покоління українців з високим рівнем екологічної свідомості має починатися з дитинства. Заради цієї мети ми об’єднали зусилля двох міністерств та підтримали ідею талановитих школярів Нікіти Шульги та Софії-Христини Борисюк. Такі діти – це наше майбутнє, з яким нам вдасться перетворити Україну на екологічно безпечну країну”, — пояснив Остап Семерак.
Натомість Лілія Гриневич стверджує, що проект “Компола” ідеально підходить для розвитку екологічної грамотності у школярів, що передбачено реформою “Нова українська школа”: “Однією з 10 ключових компетентностей, якою має оволодіти випускник нової школи, є екологічна грамотність і здорове життя. Зараз школа не дає нашим дітям таких знань та навичок. Натомість ми напихаємо дітей непотрібною теоретичною інформацією, яка не створює для них жодних конкурентних переваг у сучасному світі. При цьому навчальний заклад, в якому встановлений такий компостер, може показати переваги та можливості екологічно-відповідального способу життя. Це також дає додатковий ресурс для вивчення біології та інших предметів природничого циклу”.
А для того, щоби долучатися до екологічного проекту майбутнього «Компола»., важлива наявність у школи:затіненої зони, безпосередньо на ділянці відкритого ґрунту, на огородженій території, ділянки, на якій розміщуватиметься компостер і яка має бути на відстані не менше 2 м від стін прилеглих будівель; їдальні, яка має продукувати харчові відходи в загальному обсязі 10-20 літрів на добу (два повних відра) (орієнтовна густина харчових відходів – 370 кг/м3).
Ігор Галущак
