У листопаді минуло року наше видання розповідало про 101-літнього ветерана-міліціонера з Чернігова. Розповідали про те, як вітали сивочолого ветерана з Днем його народження, як ним опікувалась ветеранська організація та керівництво УМВС. І ось в перший день весни 2015-го перестало битися серце колишнього працівника органів внутрішніх справ Петра Будніка.
Петро Кирилович Буднік прийшов на службу у міліцію ще у 1935 році, служив у лінійному відділі на залізниці. Потім перевівся до карного розшуку. На війну записався добровольцем, але до фронту не доїхав, бо просто з військкомату офіцера міліції повернули до виконання прямих обов’язків – вичищати тил від злочинців та диверсантів.
Служба відібрала у Петра Будніка здоров’я. Наприкінці 40-х та на початку 50-х років минулого століття він переніс два інфаркти. Після другого, у червні 1952-го, мусив остаточно піти на відпочинок.
Ніхто й уявити не міг, що доля відміряє Петрові Кириловичу сто один рік. Тоді питання стояло простіше: житиме він чи ні. Але душевний спокій і фізична активність втримали старенького на цьому світі. Донедавна дідусь ще активно пересувався своїм будиночком і навіть виходив у двір. Більше того, лише минулого року покинув обробляти невеличкий город — забракло сил.
Керівництво УМВС України в Чернігівській області та ветеранська організація весь час тримали на контролі умови проживання ветерана, оперативно реагували на потреби, які виникали, і надавали всіляку посильну допомогу. Зокрема, позаторік помешкання Петра Кириловича Будніка було відремонтоване силами працівників та ветеранів міліції Чернігова. Було розв’язано питання водопостачання його оселі.
Ветеран активно цікавився подіями в Україні, жваво обговорював їх із сусідами. А 1 березня на 102-му році перестало битися серце старого міліціонера.
Очільник Управління МВС в області підполковник міліції Вадим Філашкін, колегія УМВС та обласна ветеранська організація, керівництво Чернігівського міськвідділу УМВС висловлюють співчуття родині померлого.
Сергій БРИЛЬ
