Йдеться про перший том «Листів Ганни Барвінок до Іллі Шрага». Письменниця Ганна Барвінок, дружина класика української літератури Пантелеймона Куліша, 14 років листувалася з відомим чернігівським адвокатом і патріотом Іллею Шрагом.
Ілля Людвигович Шраг (1847—1919) – юрист, присяжний повірений, земський і громадський діяч, одна з чільних постатей українського національно-визвольного руху початку ХХ століття.
Ганна Барвінок
Ці дивовижні, теплі, проникливі листи йшли до читача понад сто років. І в кожному з них – спогади Ганни Барвінок про свого геніального чоловіка. Кожен лист буквально дихає ним! І більше 400 таких листів знаходяться в фондах Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського.
«Тож у подальшому планується видати чотиритомник листів Ганни Барвінок до Іллі Шрага, – розповів на презентації книги директор музею М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський. – Велику роботу здійснила упорядник книги Галина Степанець, головний зберігач фондів музею. Нашим завданням було не тільки донести до сучасників зміст цікавих листів, а й передати стиль авторки, зберегти деякі мовні особливості. Це – історія України, Придесення, захоплююча історія української літератури та історія великого кохання. Адже все життя Ганни Барвінок – шлюбне і після смерті чоловіка – натхненне ним. Це Куліш спрямував Олександру Михайлівну на творчий шлях. На нього, як на неймовірне, чарівне та яскраве «сяєво», дивилася, його обожнювала, йому присвятила своє життя ця чудова жінка».
Ілля Шраг
Тому такі листи – справжній скарб не лише для науковців, а широкого загалу читачів. Про це наголосила на презентації автор передмови до книжки – відомий науковець із Чернігова Тамара Демченко. Для неї стали справжнім одкровенням слова Ганни Барвінок, звернуті в листі від 12 квітня 1910 року до Іллі Шрага: «Не держитись Ви упорно старого режиму. А керуєте своїм розумом і помагаєте пробити могучою силою бреш, щоб ширше і швидше шов поток світлого життя культури, в котрому ми страшенно одстали од Європи. Но з певностю і молоде поколіннє йде вперед, хоч і малими гуртками для великих подій на Вкраїні» (збережено мовні особливості листа – С. Д.).
«Важко повірити, що письменниця, котру трактували, як співця жіночого горя, представницю етнографічного напряму в літературі, скромну хуторянку – понад сто років неоднозначно визначила напрямний шлях українського народу, як він, сподіваємося, назавжди окреслися на початку XXI століття, – зазначила Тамара Демченко.
На презентації також цікаво виступили заступник директора музею М. Коцюбинського Наталія Коцюбинська, упорядник книжки Галина Степанець, мистецтвознавець Віктор Величко. Учасники імпрези подивилися унікальні архівні світлини, а також відеоматеріали з фондів музею М. Коцюбинського.
Сергій Дзюба
Комментирование закрыто