Українці — поети землеробства — створили аграрну цивілізацію у прекрасній країні степів, облямованій горами з півдня і заходу, Поліссям — із півночі. Вони в давнину винайшли букер, або сівозаорювач.
Переселенці до Канади освоювали ним американські прерії. Згодом канадці, використавши винахід наших селян, розробили цілу систему безвідвальних знарядь для обробітку ґрунту. Казахи запозичили букерну техніку в Канаді й назвали бараєвським методом безвідвального землеробства.
Букер як «машина» для неглибокої (поверхневої) оранки й посіву під пласт складається із багатокорпусного плуга (на 2-3-4 лемеші), ємності для насіння, сіялки. Ним сіяли по стерні, де букер одночасно виконував операції оранки і посіву. Букер підрізував бур’ян, створював на поверхні сипкий шар, який перешкоджав швидкому випаровуванню вологи з ґрунту, що дуже важливо для посушливих місцевостей, а крім того — зменшував кількість операцій при посіві. Негативом була нерівномірна глибина загортання насіння, що знижувало схожість і призводило до перевитрат посівного матеріалу.
Букер застосовувався для очистки парів від бур’янів. У посушливих районах полиці відкидались, а працювали тільки лемеші, що стало прообразом сучасних плоскорізів, які забезпечують безвідвальний обробіток. На початку ХХ століття були поширені сівалки-букери, лущильник-заорювач, або, як тоді казали, плужниця.
На Мелітопольщині, в цьому типовому степовому краю, 1912 року букери були більш поширені, ніж плуги, незважаючи на те, що німці активно впроваджували землеробські знаряддя Сакса та Екерта.
Принагідно треба зазначити, що в основі досліджень Шадринської дослідної станції при колгоспі в Курганській області, організатором якої був виходець з України Валентин Крутиховський, покладений історичний досвід українців,. Він запропонував безполицеву систему обробітку ґрунту на основі українського досвіду. За несправедливим доносом колеги був репресований. Після відбуття покарання ні за що В.Крутиховський працював агрономом в одному з радгоспів Підмосков’я.
На жаль, наші вчені-аграрники, не знаючи справжньої історії, продовжують прославляти тих, хто привласнив землеробський досвід наших предків. Час уже відкинути насаджену нам імперськими владиками меншовартість та пропагувати великий землеробський досвід наших предків, який наші переселенці добровільно і примусово розселили по всьому світу.
Михайло КУРДЮК, с.Тростянець, Ічнянський район, Чернігівщина