19 грудня 1920 р. в селищі Юріївка на Луганщині народився Микола Данилович Руденко, поет, письменник, громадський діяч, засновник Української Гельсінської групи.
Бездоганна біографія (пролетарське походження, фронтовик) відкривала перед ним перспективи партійної кар’єри. Наприкінці 1940-х – секретар парткому Спілки письменників України, член Київського міськкому КПУ. Як згадував пізніше: «Довго я залишався з глибокою вірою у велику справу комуністичної партії, був вірним сталінцем, багато написав присвячених вождю віршів, була навіть поема про Сталіна».
Однак наприкінці 1960-х починає переосмислювати життєві цінності, стає дисидентом. За правозахисну діяльність у 1974-му виключений із КПРС, а в 1975-му – з Спілки письменників України та заарештований за «антирадянську пропаганду». Незабаром звільнений за амністією як учасник німецько-радянської війни. Був примусово підданий психіатричній експертизі.
Микола Руденко з дружиною Раїсою. Фото: uahistory.com.
Один із засновників і перший голова Української Гельсінської групи, створеної 9 листопада 1976-го. Того ж дня його квартиру в Києві закидали цеглою. Повторно заарештований за три місяці. Квартиру конфіскувала держава, а всі його твори вилучені з бібліотек.
Звільнений під тиском громадськості у 1987-му, емігрував до США. Позбавлений громадянства СРСР.
Повернувся в Україну 7 вересня 1990-го, реабілітований. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Орлова балка» (1993). У 2000-му присвоєно звання Герой України.
Помер 11 квітня 2004-го в Києві, похований на Байковому кладовищі.
…Пишайся тим, що ти не завойовник –
В неволі ще нікого не тримав.
Землі чужої не топтавши зроду,
Свою стеріг із косами в руках.
Пишайся цим, мій праведний народе,
Бо то найвищий подвиг у віках.
Не той здолав, хто вилив більше крові
Чи напустив на душі туману –
Твоя могутність у твоїх любові
До колосків на рідному лану.
(Микола Руденко. «Моєму народові»)
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам`яті
