Про Дмитрія Шокодька з мальовничого села Количівка Чернігівського району тамтешні жителі, з ким вдалося поспілкуватися, відгукуються добре. Хороший хлопець. Приязний, чуйний, працелюбний і активний… Справжній лідер! Щирий патріот рідного села, Чернігівщини та України.
А нещодавно Дмитрій (саме так звучить його ім’я) зробив прекрасний подарунок своїй школі та селу. Директор Количівської школи Валентина Теплуха та її заступник із навчально-виховної роботи Віра Дерев’янко дуже задоволені!
«У нас, в Іванівській ОТГ, є така важлива соціальна програма – бюджет участі. Це – сільрада спільно з депутатами виділяють певну суму коштів – саме на фінансування, втілення різних цікавих і суспільно значимих проектів. Їх може подати на розгляд журі цього конкурсу будь-яка людина, мешканець громади, – розповідає Віра Іванівна. – На один проект виділяється 33 тисячі гривень. І от наш учень дізнався про конкурс – побачив на сайті Іванівської ОТГ. І хоч до підведення підсумків лишалося буквально два тижні, Дмитрій вирішив узяти участь. Він провів значну роботу, їздив навіть на семінар до Чернігова – консультувався. І саме його проект переміг! Тепер, як запевнив керівник об’єднаної територіальної громади Сергій Гарус, незабаром біля нашої школи обладнають спортивний майданчик із тренажерами».
Дмитрій Шокодько та Сергій Гарус під час нагородження
Поряд зі школою – сільський клуб і стадіон, тож, звісно, займатися на тренажерах зможуть не лише учні, а й люди різного віку, жителі Количівки.
А ось і автор проекту – Дмитрій Шокодько, щасливо усміхнений:
– Дмитрію, як спала Вам на думку така ідея? Чому саме спортивний майданчик?
– Я вирішив зробити щось хороше для нашої школи та рідного села, –пояснює. – Адже досі в селі буквально не було такого місця, де молодь могла б гарно, з користю для свого здоров’я, проводити вільний час. Тепер же у нас буде такий спортивний майданчик із тренажерами! Причому, я думаю, що це – тільки початок. Бо можна ж буде далі звертатися до меценатів, небайдужих людей, щоб цей майданчик ще вдосконалювався. Головне, це почати робити потрібну справу. Розумієте, ми якось говорили з хлопцями, що добре було б мати в селі сучасний спортивний майданчик. Отож, коли він з’явиться, учні переконаються, що багато чого можна досягти, якщо не сидіти склавши руки. Тож, сподіваюсь, у подальшому будуть іще важливі, хороші проекти!
– Знаю з власного досвіду, розробити такий проект – непросто. Адже треба ретельно виписати і фінансові витрати, й знайти виконавців, надати купу документів. А Ви ж – не фахівець, учень 11 класу, 17-літній юнак…
– Авжеж, це – справді, непросто. Але, якщо вже вирішив щось зробити, то не можна відступати перед труднощами. Я серйозно цим займався, дуже хотів, щоб мій проект зацікавив керівництво нашої громади. І я щиро дякую всім, хто мене підтримав.
– Ви – дуже активний учасник учнівського самоврядування, президент школи. Добре навчаєтеся. А ще – капітан шкільної команди ерудитів «Що? Де? Коли?», яка вже здобула кілька перемог!
– Команда наша називається «Плюс на мінус». Спочатку це були цікаві районні змагання, тепер – район і ОТГ. Дізнавшись про них, ми вирішили: а й справді, чому б не спробувати? У нас же в школі є шанувальники гри «Що? Де? Коли?», напрочуд ерудовані учні! І, знову ж таки, нас цікавила не просто участь, ми до цього поставилися дуже серйозно, готувалися, відверто скажу, що дійсно хотіли перемогти. Тому, я думаю, та перемога була закономірною. А коли ці змагання відбулися вдруге, ми знову із задоволенням взяли у них участь. Звісно, дуже старалися! Все наразі відбувалося на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка… Були на цих інтелектуальних змаганнях і відомі люди, представники «Чернігівського земляцтва в Києві». Зрозуміло, хотілося себе показати якнайкраще. Приємно, що знову здобули перемогу.
– А що ж буде наступного року? Адже члени цієї «зіркової» команди – старшокласники, які незабаром закінчать школу.
– Сподіваюся, що серед наших учнів все-таки з’являться нові бажаючі, котрі належно підтримають репутацію ерудитів із Количівки. Головне, мати наснагу й ставитися до цього серйозно, гарно тренуватися. Адже нічого не дається просто так, завжди потрібно докладати зусилля для втілення мрії.
– Ви вже визначилися, куди вступатимете після школи?
– До Чернігівського національного технологічного університету. Мене цікавить комп’ютерна інженерія, програмування.
– Як я зрозумів, Ви любите спорт?
– Звичайно, особливо вуличний спорт – street workout. Це масовий рух, заснований на заняттях фізичною культурою із застосуванням тренувального обладнання в громадських об’єктах, таких як шкільні двори, парки, спортивні майданчики в міській забудові. Включає тренування на турніку та брусах, яке відбувається на свіжому повітрі. Тобто поєднує в собі техніку і силу. Мені це подобається!
– А ще хобі маєте?
– Люблю оперативно збирати різні головоломки. Ще – швидкубінг, це швидке збирання Кубика Рубика, щоб витратити на це якнайменше часу. Тут потрібні спритність і ерудиція. На сучасному етапі швидкубінг набирає все більших обертів, навіть чемпіонати світу проводяться.
– Книжки читаєте?
– Читаю – ті, які мене цікавлять. Я не зациклююся лише на комп’ютері. Взагалі, важливо вдало поєднувати розумові та фізичні навантаження.
– Хто Ваші батьки?
– Тато – водій, а мама – швачка. Я їх дуже люблю та шаную.
– Мрії збуваються – Ви доводите це своїми неординарними вчинками!
– Так, якщо по-справжньому вірити в себе, у свої можливості, то можна багато чого досягнути. Я вже в цьому переконався.
Спілкувався Сергій Дзюба
