Чернігівська ОДА стимулює розвиток програми, спрямованої на підтримку та промоцію наставництва — добровільної безоплатної діяльності людей, які хочуть допомогти дітям – сиротам та дітям без батьківського піклування соціально адаптуватися та інтегруватися в суспільство.
Про це сьогодні говорили під час зустрічі у Чернігові, в якій взяли участь голова Чернігівської облдержадміністрації Анна Коваленко, прессекретарка Президента України Юлія Мендель, нинішні та майбутні наставники, їх підопічні, представники соціальних служб та освітяни.
— У Чернігівській області 15 інтернатних закладів, де на сьогодні перебуває майже дві тисячі дітей, — розповіла голова Чернігівської ОДА. — Усі ці діти, які за тих чи інших обставин потрапили в складну життєву ситуацію, потребують спілкування і підтримки. Тому нам так важливо налагодити діалог з ними і допомогти з адаптацією у сучасному суспільстві.
Логіка нашої ініціативи проста: дітей, які потребують підтримки багато, а наставників та тренерів, які їх можуть підготувати, одиниці. Тому маємо зробити так, щоб цей відповідальний і важливий рух став більш популярним. Це і буде реальна турбота про жителів області, про її майбутнє, про людський потенціал.
Юлія Мендель, яка активно підтримала ініціативу Анни Коваленко, сама вже понад рік є наставницею для тринадцятирічної дівчинки Марії.
— Це корисна і правильна ініціатива, коли в регіоні думають про власних дітей, — зазначила Юлія Мендель. — Було би добре, якби ця ініціатива ширилася по всіх областях України такими ж темпами що і на Чернігівщині.
Пані Юлія поділилася власним досвідом наставництва, акцентувавши, що це не опікунство, і не усиновлення. Така форма спілкування з дитиною не потребує від дорослого великих матеріальних витрат, більше того, часом доводиться стримувати бажання дарувати підопічному якісь коштовні речі. А от чого потребує наставництво, то це час та бажання стати другом для дитини, позбавленої батьківського тепла й турботи.
— Коли дитина зростає, — пояснювала Юлія Мендель, — у неї виникає багато запитань стосовно того, як влаштований цей світ. Починаються вони від того, як зробити модну зачіску та доглядати за собою і завершуються тим, як спілкуватися з людьми у різних життєвих ситуаціях, у тому числі конфліктних. Зазвичай це роблять батьки. А коли їх поруч немає? Тоді цю функцію і бере на себе наставник. Фактично, це дорослий друг, з яким дитина може щиро поділитися тим, що лежить у неї на душі і отримати пораду. Це також зв’язок із зовнішнім світом для вихованців інтернатних закладів.
Учасники зустрічі обговорили, як функціонує інститут наставництва. Людина, що бажає стати наставником, має звернутися до місцевого центру соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді, пройти необхідні співбесіди, пояснивши свою мотивацію, пройти медогляд та навчання, де роз’яснять, як поводитися з підопічним та діяти у тій чи іншій ситуації. Дитину, яка бажає спілкуватися з наставником також навчають певним правилам спілкування. Після цього визначаються з частотою та форматом зустрічей.
Таким чином, за словами Юлії Мендель, діти, які пережили психологічну травму й опинилися в інтернатному закладі, за допомогою наставника відкривають для себе зовнішній світ, життя за межами інтернату. Вони вчаться довіряти людям, відкривати перед ними свою душу, заліковують рани на ній.
Власним досвідом поділився і один з перших у Чернігівській області наставник Максим Андрущенко. Він розповів, що розпочинав свою діяльність з волонтерства у закладах інституційного догляду, а з появою наставництва вирішив допомагати дітям таким чином. Нині Максим є наставником для 18-річного випускника яблунівського інтернату Владислава.
— У мене часом питають, чому я став наставником, — розповів Максим Андрущенко. — Відповідь проста: я люблю людей і ніхто не повинен заважати мені це робити. А зараз я вдячний і державі, і цій програмі зокрема, що вони допомагають мені це робити.
Владислав нині навчається на пекаря, мріє відкрити власний бізнес і вдячний Максимові за постійну підтримку і допомогу.
Любов’ю до дітей та бажанням змінити їх життя на краще аргументують своє рішення і майбутні наставники Юлія Висоцька та Богдан Мазур. Вони пройшли навчання і роблять ще тільки перші кроки на цьому шляху.
— Насправді наставництво у нашій українській традиції існує давно. Споконвіку дітей у скрутних обставинах підтримували хрещені батьки. Я вважаю, що сьогоднішнє наставництво — це така собі світська його форма. І дуже сподіваюся, що депутати обласної ради схвалять нашу ініціативу, — зауважила Анна Коваленко. — Таким чином ми підтримаємо наших дітей, допоможемо їм обрати правильний шлях у житті.
