У прикордонному Новгород-Сіверському районі, який піддається щоденним обстрілам, на північних рубежах якого точиться справжня війна – б’є артилерія, йдуть стрілецькі бої, численні спроби заходу ворожих диверсантів – намагаються розформувати добровольчий підрозділ, сформований в перші дні війни. Підрозділ понині продовжує виконувати особливі завдання, згідно бойових розпоряджень, не отримуючи за це платні. За словами командира добровольчого формування Новгород-Сіверської територіальної громади, ці спроби здійснюють з подачі людини, котра насамперед мала би дбати про безпеку регіону – керівника районної військової адміністрації, якому добровольці стали поперек горла.
«Сказав, що буде мстити і розформує наш підрозділ»
Добровольче формування Новгород-Сіверської міської територіальної громади офіційно оформило свій статус 15-го квітня 2022 року. До цього, з 24 лютого, коли майже всі правоохоронці покинули місто, ініціативні мешканці об’єднались, аби запобігти мародерству та здобувати розвіддані для ЗСУ. Спочатку підрозділ діяв згідно бойових розпоряджень та наказів територіальної оборони міста Шостка (Сумщина). Пізніше, коли повернулась у місто військова частина А 7331, стали підпорядковуватись їм.
30 березня 2022 року наказом командувача ТРО України командиром ДФТГ затвердили Віктора Коленченка, за якого проголосували на зборах ініціативної групи, а результат зборів затвердили у міській раді.
Більше року добровольці громади плідно взаємодіяли з міською громадою, ЗСУ та військовою адміністрацією. Командир ДФТГ каже, що проблем і непорозумінь не виникало взагалі. Втім, все змінилося, як тільки депутата Чернігівської обласної ради від партії «За майбутнє», котру називають проектом олігарха Ігоря Коломойського, Сергія Сергієнка призначали начальником Новгород-Сіверської РВА.
За словами Віктора Коленченка, у нового керівника району є особиста неприязнь до добровольців.
«Коли він повернувся до міста, на нашому блокпосту виникали моменти, коли його зупиняли, він ввозив нелегально багато чого. Після цього він сказав, що буде мстити і розформує наш добровольчий підрозділ. Він усім наголошує, що хоче створити своє формування, от тільки незрозуміло яке, з кого і як», – каже командир добровольчого підрозділу.
Віктор Коленченко стверджує, що РВА абсолютно не допомагає ні військовим, ні добровольцям. За його словами, керівник району не відповів на жоден із листів, надісланий на його адресу військовою частиною та ДФТГ. Натомість за його наказом розібрали передовий блокпост, споруджений за останнім словом військового часу.
«Сергій Федорович почав з того, що дотримався своїх погроз і розібрав блокпост. Так би мовити, перейшов від погроз до дій, – каже доброволець. – Це був єдиний блокпост, споруджений за всіма канонами військового часу. На нього є формуляр-паспорт, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт – все це є. Про це ми доповідали, але нам сказали, що в нас нічого немає, – продовжує Віктор Коленченко. – Цей блокпост ми споруджували з прикордонниками і він мав би виконувати оборонну функцію, закриваючи шляхи відходів. Тут є бліндажі і бійниці».
Бійці чергували тут до того, доки згори не спустили розпорядження законсервувати пост.
«Нам надійшов наказ покинути цей пост, і в той час, як ми залишили його, ми сиділи за столиком і знімали кіно, як ішли машини з нелегальним лісом, – розповідає командир. – До цього ми неодноразово затримували тут вантажівки з необлікованим лісом, повідомляли про це в поліцію, але замість розслідування мені почали надходити погрози про те, що нас всіх посадять, закриють і так далі».
Розбирала блокпост техніка ТОВ «Новгород-Сіверський шляховик», засновником якого є Сергій Сергієнко.
«Наш підрозділ цілий місяць просив техніку, щоб на дальніх рубежах викопати бліндажі та окопи, Сергієнко сказав, що в нього нічого немає, зате розбирати в нього знайшовся трактор, техніка, солярка», – обурюється командир і додає, що його формування дуже заважає старим елітам. – Ми одні з небагатьох, хто заважає деяким товаришам, які тут роками вивозили ліс, пиляли його і займались не тільки цим».
Людмила Ткаченко: «Вони це роблять за покликом серця, не за гроші»
Підрозділ ДФТГ чергує на блокпостах, патрулює місто, допомагає з евакуацією в зоні бойових дій, охороняє об’єкти критичної інфраструктури і виконує безпосередні завдання, які ставить командування. Попри це хлопці не отримують жодної плати за свою роботу. Єдиною підтримкою родин добровольців було збереження середньомісячного заробітку на підприємствах, де вони працювали до війни. Однак із цим віднедавна почали виникати проблеми – деякі підприємці припинили платити. І тут, підозрює командир, не обійшлося без стороннього втручання, адже все робиться задля того, аби служба в підрозділі стала максимально некомфортною для людей. А разом із особистою неприязню страждає обороноздатність.
«Думка всього нашого формування: розбирати пости – не на часі, бо в цьому регіоні є постійні спроби заходу ДРГ. Поки що це відбувається в 20-кілометровій зоні, але не виключено, що вони можуть дійти і сюди», – каже Віктор Коленченко.
У Новгород-Сіверській міській раді вважають, що існування підрозділу є виправданим, а цим людям варто завдячувати багато чим. Говорить Людмила Ткаченко: «Добровольче формування було створено 24 лютого, в день повномасштабного вторгнення, коли ми залишились самі в місті. Мисливці, лісівники, всі, хто залишився тут… Ми попросили хлопців розбитись на групи і патрулювати місто. Багато зроблено хороших речей із доставкою гуманітарних вантажів, вони переправляли десятки мільйонів гривень готівки, ризикуючи власним життям, робили багато корисної роботи. Коли постало питання у військової адміністрації про узаконення формування, були проведені збори, проголосовано за кандидатуру командира, від нас вимагалось лише погодити. Ми погодили, бо Віктор Коленченко дійсно був із першого дня повномасштабного вторгнення і допомагав, часто ризикуючи своїм життям. Питали мою думку про те, чи є потреба наразі в існуванні ДФТГ. Я вважаю, що ДФТГ потрібне, бо хлопці виконують функції з охорони об’єктів критичної інфраструктури, займаються евакуацією, допомагають ЗСУ. Все це робиться добровільно і безоплатно. Евакуація – це часті ризики для життя, оскільки наші водії – це цивільні люди, і вони часто бояться їхати туди, де стріляють. Тому за кермо сідають добровольці і вивозять людей з-під обстрілів. Вони це роблять за покликом серця, не за гроші».
Очевидним є той факт, що існування добровольчого підрозділу, який складається з місцевих чоловіків, є виправданим, оскільки ці люди знають регіон, як свої п’ять пальців, і допомагають підрозділам, що прибувають на оборону рубежів. А, враховуючи постійні ротації підрозділів ЗСУ, ДФТГ є уособленням стрижня системи оборони і давнього козацького стану, адже Новгород-Сіверщина – край козаків. Щоправда, дехто про це почав забувати…
Ми готові надати слово і пану Сергієнку. Зрештою, цікаво буде вислухати його мотивацію.
Віталій Назаренко
