Чернігівські комунальні підприємства демонструють, без перебільшення, кризові фінансові показники. У той самий час керівники підприємств, що належать громаді Чернігова, окрім немалих посадових окладів, отримують з бюджету ще й колосальні грошові премії – в окремих очільників муніципальних господарств вони сягають 300% від розміру окладу. Тим часом статистика для бюджету «Північної столиці» доволі невтішна – комунальні підприємства обласного центру спрацювали у збиток на 263,4 мільйона гривень. І це – дані лише за перше півріччя 2024 року, які виставили на показ громадськості, відобразивши їх у проєкті Програми соціально-економічного розвитку Чернігова на 2025 рік. Зважаючи на те, що мова йде про цифри лише за шість місяців минулого року, суму, скоріше за все, можна сміливо подвоювати й малювати пів мільярда. Колосальні гроші як для Чернігівщини, особливо з огляду на те, що, наприклад, доходи бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2025 рік визначені у сумі 3 мільярди 978 тисяч гривень! Чи є ситуація з комунальними підприємствами Чернігова станом «вивченої безпорадності», чи все-таки можна щось змінити?
У статуті – прибуток, на ділі – збиток!
Рекорд збитковості у 2024 році встановило КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради, яке займається виробництвом і транспортуванням теплової та електричної енергії. Розмір збитку сягнув захмарних 167,9 мільйона гривень.
Керівники підприємств від’ємні показники роботи пояснюють збитковими тарифами на комунальні, транспортні та інші послуги, які не переглядались підприємствами в умовах воєнного стану, зокрема через зменшення платоспроможності споживачів.
Попри поширену думку про те, що комунальні підприємства є переважно чи навіть планово збитковими, це не так. Адже у статуті чи не кожного з них чорним по білому написана мета діяльності: отримання прибутку. При цьому частина прибутку має бути зарахована у бюджет громади.
Візьмемо для прикладу комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради. У статуті КП чітко зазначається, що воно: «створене з метою підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Чернігова, забезпечення стабільних надходжень коштів до бюджету міста Чернігова, належної експлуатації об’єктів електро- , теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Чернігова шляхом здійснення господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом та/або реалізацією енергоресурсів, виробництвом електричної енергії з використанням будь-яких джерел енергії, виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії в порядку, визначеному законодавством України».
Ключова фраза в цьому довгому реченні – «забезпечення стабільних надходжень коштів до бюджету міста Чернігова». Що ж маємо натомість? Замість надходжень – колосальні збитки! Попри це керівники чернігівських комунальних підприємств отримують більш ніж гідну заробітну плату та чималі премії.
Збитки преміям не завада
Наші колеги із «Суспільного» раніше оприлюднювали інформацію про преміювання очільників КП, однак у ретроспективі збитковості підприємств ці цифри зазвучать не інакше як плювок в обличчя чернігівцям. Так, керівник комунального підприємства «Чернігівводоканал» Сергій Малявко три квартали 2024 року отримував 300% премії – 120 000 гривень за перший, 120 000 за другий та 150 000 гривень за третій квартали. Посадовий оклад у нього складає 50 000 гривень. Повторимось, збиток «Чернігівводоканалу» за перше півріччя склав 80,3 мільйона гривень.
Премію від 150 до 250% отримував керівник КП «Зеленбуд» Віталій Морський. Так, за перший квартал він отримав 45 000 гривень, за другий – 60 000 гривень, за третій – 70 000 гривень. Посадовий оклад Морського складає 35 000 гривень на місяць.
Виконувач обов’язків директора КП «Чернігівбудінвест» Олександр Сердюк три квартали отримував по 150% премії – 46 780 гривень. Його посадовий оклад становить 31 180 гривень.
Також премії у розмірі 200% два перших квартали року отримував директор КП «Будинок книги» Артем Стах, оклад якого складає 28 000 гривень. Директор КП «Міськсвітло» Сергій Гарус у червні та вересні отримував премії розміром 200%. Загальна сума складає 100 000 гривень.
Начальник «Чернігівського тролейбусного управління», яке показало збиток 11,3 мільйона гривень, Руслан Ємець у першому кварталі 2024 року отримав 150% премії, за другий квартал – 50%, за третій – 200%. Його посадовий оклад – 35 000 гривень.
Керівник збиткового «АТП-2528» Руслан Волок отримував премії три квартали. У першому йому нарахували 250% – 87 500 гривень, у другому та третьому – по 300%. Це 105 000 гривень за квартал. Збиток комунгоспу у першому півріччі склав 3,9 мільйона гривень.
І найголовніше – директор найбільш збиткового комунального господарства Чернігова «Теплокомуненерго» Дмитро Коваленко отримував премії перші три квартали 2024 року розміром 300%. Загальна сума склала 360 000 гривень.
Судячи з оприлюднених цифр, на виплату премій керівникам збиткових підприємств пішли мільйони гривень, і це без урахування надбавок і премій їх заступникам та керівникам перших ланок.
Продуктивність, якої немає
У Чернігівській міській раді зазначають, що посадові особи отримують зарплату, розмір якої «має забезпечувати достатній рівень життя», а преміюють працівників задля «посилення матеріальної зацікавленості керівників підприємств у зростанні продуктивності праці, підвищення стимулюючої ролі премії при виконанні виробничих планів і завдань». Тобто премію дають за продуктивність праці. У такому разі постає логічне питання: яка продуктивність у керівників, що довели підприємства до багатомільйонних збитків? Хто понесе відповідальність за падіння економічних показників у важкий воєнний час?
За даними сайту Work.ua в середньому керівник підприємства в Україні заробляє 50 000 гривень. Це медіана заробітних плат за даними з 234 вакансій, розміщених на Work.ua із заголовком «Керівник підприємства» і за схожими запитами-синонімами «Генеральний директор», «General manager», «Топменеджер» та ін. за останні 3 місяці.
Сайт jooble.org на підставі 77 вакансій оцінює зарплату директора в понад 20 тисяч, а керівника виробничого підприємства – у 40 тисяч гривень. Як бачимо, зарплати керівників чернігівських комунгоспів не відстають від ринкових, а з урахуванням премій – навіть значно їх перевищують.
Утворювати, реорганізовувати чи ліквідовувати комунальні підприємства є виключною компетенцією місцевої ради. Втім, очевидно, що саме міський чи сільський голова як керівник усього господарства громади безпосередньо впливає на рішення депутатів. Ба більше, саме голова громади призначає керівників усіх комунальних підприємств. Він же укладає контракт з директором. Голова видає розпорядження про відпустки, тимчасове заміщення, преміювання керівників КП, тож саме голові вирішувати, яким надалі буде господарство громади – збитковим чи все-таки вийде на показники рентабельності. Останнього неможливо досягнути, тримаючи на посадах людей, які отримують премії, не демонструючи жодної продуктивності.
Ситуацію з комунальними підприємствами загалом можна назвати «вивченою безпорадністю». Це такий стан, коли проблема відома, але змінити її ти навіть не намагаєшся. Здається, що в Чернігові навіть ця безпорадність ще достатньо і не вивчена, і не усвідомлена.
Віталій Назаренко
