Не бажаєте прогавити дивовижну зустріч? Тоді це для Вас!
— Люди не можуть не любити волинку, тому що вона несе в собі відголоски давньої героїчної свідомості, від якої нам складно, неможливо і не варто відмовлятися, – сказав в інтерв’ю Олексій Шкуропацький, засновник групи FRAM (в перекладі з норвезької Fram означає «вперед»). – Для мене музика – це процес занурення в казку, в розуміння реальності через вивчення середньовіччя. На моє бажання взяти до рук волинку вплинув антивоєнний маніфест «Труба марсіан» поета-футуриста поч.ХХ ст. Веліміра Хлєбнікова. Волинка здавалася мені своєрідною трубою марсіан, а з часом почала нагадувати дирижабль, здатний перенести людину в її думках високо в небо.
Вже 14 грудня виступ цього неординарного музиканта-філософа, що віртуозно грає на волинці й майстерно експериментує, поєднуючи старовинну чи стилізовану під старовину музику з елементами кельтських і скандинавських мелодій з важким роком, рок-н-ролом чи сучасною естрадою, відбудеться в Чернігові. Причому волинка зазвучить не зі сцени, не на великому концертному майданчику, а в камерній атмосфері кафе BlinChiki (вхід з кінотеатру «Дружба» або з тильної сторони будівлі кінотеатру, адреса: пр. Миру, 51). Не прогавьте цю дивовижну зустріч!
«Гроші на першу волинку взяв у борг»
Напередодні концерту ми зв’язалися з Олексієм Шкуропацьким та запитали, зокрема, про те, з чого все починалося та що надихає музиканта нині, які волинки має «на озброєнні» Олексій та яку музику він даруватиме чернігівцям? Запитання звучатимуть українською, а відповіді – російською. Хоча музикант родом з України, навчався в Луганському національному університеті, але вже кілька років живе в Білорусі, куди переїхав після одруження.
— Олексію, коли та за яких обставин до ваших рук вперше потрапила волинка? Цікаво, скільки їх у вас зараз?
— Идея научиться играть на волынке всё решительнее овладевала мною с начала 2000-х годов, но тогда интернеты были мало развиты, и достоверной информации, с чего начать — не было. Первая волынка появилась у меня году в 2008м. Это был плохой инструмент, но общение с ним дало мне понять, что это то, чего я действительно хочу, и что я справлюсь. Я собрался с силами и решимостью и приобрёл дорогой, но качественный инструмент. Деньги на покупку первой «настоящей» волынки я занял у товарища. Я тогда только приехал в Киев в поисках счастья и не имел ни копейки, работал на разных работах, которые обеспечивали необходимый для жизни музыканта гибкий график, отдал долги. Потом стал заниматься исключительно музыкой.
Сейчас у меня пять волынок: шотландская волынка — самая известная в мире разновидность волынок, галиссийская волынка, на которой я обычно играю на улицах, электронная волынка для рок-концертов, немецкая фэнтезийная волынка дудельзак и белоруская народная волынка — дуда.
— Яку музику сьогодні граєте? Чи є різниця в програмі, коли це маштабний концерт чи виступ у маленькому кафе, як-от BlinChiki? Чи пишете та виконуєте щось своє, власне?
— Я буду играть мелодии родом из средневековья, мелодии кельтского и славянского наследия. В контексте некой мировой истории музыки сыграю несколько популярных мелодий ХХ века, и, конечно же, несколько собственных мелодий, вдохновлённых всем этим. На больших сценах я стараюсь играть с живым рок-коллективом, с живыми барабанами и гитарами, чтобы звучал мистический грохот и полыхало пламя, а когда играю сам, то программа, конечно, имеет более скромный вид, однако многим людям нравится именно так, когда без напора молодецкой удали можно послушать музыку, разобранную на детали.
Тем не менее, и я, и мои коллеги — мы всегда стараемся, и для десятка людей играем с не меньшим энтузиазмом, чем для десятка тысяч, да и в BlinChiki мы уже играли полным составом с группой FRAM со всем возможным для такого помещения размахом. Получилось диковато, но молодёжи понравилось, а значит, есть все шансы повторить в будущем.
«Головне джерело натхнення – родина»
— Що вас найбільше надихає в житті, творчості? Від чого отримуєте найбільшу насолоду? Що підтримує в складні моменти?
— Раньше вдохновляла литература, музыка, путешествия. Сейчас, наверное, главный источник вдохновения для меня — это семья. Она же и даёт радость. Она же и поддерживает.
— Якби у вас видався повністю вільний день для улюблених справ, чим би ви займалися?
— Я провёл бы такой день со своим маленьким сыном. Гуляли бы, игрались в игрушки, а когда он спал бы днём, я, наверное, брал бы гитару и тихонько что-то сочинял в другой комнате.
Варто зазначити, що сина Олексія звати Ерланд. Хлопчика назвали на честь найкращого друга дитинства його батька.
— У вас відповідні до образу середньовічного музики сценічні костюми, ви їх самі шиєте чи десь замовляєте?
— У меня много вариантов сценических костюмов от шотландского килта и реконструкции европейского средневекового горожанина до костюма динозавра. Сам лично я не шью, потому что если я начну ещё и шить, то времени на музыку не останется, потому с чем-то помогает жена, что-то покупаю.
— Ви згадали, що вже мали виступи в Чернігові. Які асоціації, враження повязані з нашим містом? Як часто тут буваєте? Можливо, є якісь улюблені місця? На вашу думку, це музичне місто?
— Чернигов для меня — это, прежде всего, город наследия Киевской Руси, который долгое время имел значение чуть ли не меньшее, чем сам Киев, и, конечно же, в итоге Чернигов полон памятниками славянского средневековья. Их не так много, как в Киеве, но в Чернигове они расположены более компактно, и это делает их более удобными для ознакомления. Я думаю, что как старинный город Чернигов имеет не меньший потенциал, чем, например, Львов или Краков. Возможно, однажды он раскроется. Что до музыки, то сегмент разной музыки, не входящей в передовые эшелоны эстрады, в Чернигове сейчас не в лучшем состоянии, но это, к сожалению, общая черта нашего непростого времени.
— Країна вступає у фазу підготовки до новорічних свят, корпоративів. Цікаво, чи будете святкувати Новий рік, Різдво? Може, маєте якісь власні чи сімейні традиції святкування? Чи готуєте одне одному подарунки?
— Часто музыканты любят работать на Новый Год, потому что праздничная ставка выше, чем обычно, и есть повод для повышенного спроса, когда за ночь можно заработать столько, сколько за месяц, если не больше. Но я не люблю работать в новогоднюю ночь. Я стараюсь закрыть все проекты в предновогоднюю неделю, а в сам Новый Год быть с семьёй, никуда не торопиться, спокойно пить чай и вино, и входить в новый год, окруженным любовью и теплом — в музыкантской жизни таких моментов бывает немного, и они — самый лучший подарок.
Стіни в закладі розписані афтографами
Чому концерт відомого неординарного музиканта відбудеться саме в кафе BlinChiki? Тому що господиня цього закладу Ольга Геращенко – справжня меломанка, вона надає можливість заявити про себе молодим командам, а відомим гуртам – зустрітися зі своєю аудиторією практично віч-на-віч. Концерти в BlinChiki проходять щотижня. Стіни в цьому закладі розписані автографами — їх залишають музиканти, які виступали та – головна умова — сподобалися глядачеві. За десять років, що діє це кафе, тут виступали команди з Росії, Білорусі, Молдови, Казахстану у навіть рокер з Японії! Та наші, звичайно.
— Про кожну групу чи музиканта можна розповідати годинами, — говорить пані Ольга. — До нас проходять не лише на концерти, а й на літературні вечори, моновистави, покази фільмів. Колись ми проводили й аніме-фести, дитячі свята, запрошували аніматорів. Багато хто думає, що у нас збирається якась своя аудиторія, проводимо заходи «лише для своїх». Це не так! Бо хто такі свої? Кожен, хто хоч раз прийшов на концерт, залишається, стає своїм. Коли я тільки-но починала й вирішила організувати концерт, мене висміювали, мовляв, нічого не вийде, адже це такий маленький заклад! А збиралися, бувало, по 100 й навіть більше глядачів і слухачів. І зараз майже всі кафе проводять музичні вечори.
До речі, квиток на концерт Олексія Шкуропацького в Чернігові коштуватиме всього 50 гривень, і всі кошти підуть музиканту. Заклад на цьому не заробляє. Така ось тут політика. Тож головна фішка кафе BlinChiki — окрім млинців, звісно, — неформальне душевне спілкування.
Нагадуємо, що концерт Олексія Шкуропацького – засновника гурту FRAM – у Черніговівідбудеться 14 грудня. Початок – о 19.30.
Квиточки вже зараз можна придбати в кафе BlinChiki або замовити в групі на Фейсбук за адресами: КАФЕ БЛІНЧИКИ У Фейсбук.
Вікторія Кудіна
