Яким чином чернігівська влада реагує на публікації в ЗМІ та що заважає чернігівським медіа більш відверто писати про владу? Ці та інші питання розглядались під час круглого столу, що відбувся 31 серпня у громадському прес-центрі «Ініціатива».
Однією з проблем чернігівських ЗМІ, що заважає більш відверто писати про владу, громадський активіст Олександр Гашпар бачить у власниках медіа-ресурсів, які не дають журналістам бути до кінця незалежними.
«У нас у міського голови був один телеканал. Після того, як він став мером, у нього з'явилось два телеканали. Зачасту він використовує ці телеканали для надання легітимності деяким своїм рішенням», – зазначив Олександр Гашпар.
Аналітик Сергій Соломаха вбачає проблему залежності ЗМІ у Чернігові у відсутності як політичного, так і економічного ресурсу. На його думку в Чернігові немає бізнесу, який готовий бути в опозиції до чинної влади.
Не реальність існування ЗМІ, як бізнесу в чернігівських реаліях відзначив і громадський діяч Олександр Бондарєв. Крім того, він відмітив збереження старих схем у медіа-бізнесі, зокрема у питанні передплати друкованих видань.
«Друковані засоби масової інформації залежали від начальника Укрпошти області, від начальників ЦПЗ, тих хто відповідає за підписку на місцях», – розповів Олександр Бондарєв.
Нерівність умов для друкованих ЗМІ відзначив і власний кореспондент «Голосу України» по Чернігівській області Василь Чепурний.
«Якщо одна газета розвиваються з нуля, то інша отримує готову матеріальну базу, і тиражі, які й досі формуються поштою», – говорить Василь Чепурний.
Відсутність критичних публікації в друкованих ЗМІ відзначив головний редактор «Світ-інфо» Петро Антоненко. У той же час, за його словами інтернет у цьому плані якісно відрізняється.
«Якщо влада не реагує на публікації в ЗМІ, то це не вина ЗМІ. Ми маємо вказати на проблему. А якщо влада не реагує, то це питання до читачів, які цю владу обрали», – резюмував Петро Антоненко.
На думку керівника проекту «Чернігівський монітор» Юрія Паперного у чернігівської міської влади немає ані стратегії, ані тактики роботи зі ЗМІ, а скоріш за все це є «оперативна польова робота».
«Є якийсь матеріал – на нього відреагували. Немає матеріалу – тему замовчали. У нас досить багато тем просто замовчується», – відзначив Юрій Паперний.
Втім, депутати говорять про часто не високий рівень чернігівських медійників.
«Хотілося б читати більше якісного матеріалу. В Чернігові мало професійних журналістів, які б писали якісні матеріали, їх можна перелічити на пальцях. ЗМІ ціла купа, а журналістів немає. У той же час, журналіст хапається за купу матеріалів, і в нього не завжди виходить якісний контент», – відзначив депутат Чернігівської міської ради Ярослав Ковтун.
Наповненість чернігівських медіа суспільно-значимою інформацією відзначила прес-секретар прокуратури області Тетяна Ліждвой.
«Кожна та інформація, яка висвітлюється – моніториться органами прокуратури в цілому. Безпосередньо прокуратурою області, або іншими прокуратурами незалежно від місця знаходження. Вся ця інформація опрацьовується», – розповіла представник прокуратури.
Палку дискусію у колі експертів викликала інформація про реагування прокуратури на публікації ЗМІ. На думку частини присутніх вона є недостатньою. На прохання навести конкретний приклад реакції прокуратури Тетяна Ліждвой розповіла про ситуацію, що склалась в чернігівському СІЗО. Тоді, після серії публікацій в ЗМІ, представники прокуратури здійснили перевірку умов утримання одного з в’язнів.
Підсумовуючи, присутні дійшли висновку, що в Чернігові дійсно є певний вакуум якісних матеріалів, зокрема журналістських розслідувань, які б і могли стати сильним подразником для реакції міської влади.
