Для громади відмінно сформульована стратегія розвитку є ключовим документом, що визначає її майбутнє й допомагає вижити в умовах невизначеності та війни. Наявність стратегії та її відкритість для зацікавлених осіб покращують імідж громади як серед місцевих мешканців, так і серед потенційних інвесторів.
У відповідь на сучасні виклики ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки проєкту USAID «ГОВЕРЛА» запускає великий проєкт «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях».
Тридцять громад з трьох прикордонних областей працюватимуть над створенням комплексу стратегічних документів: профілю громади, стратегії розвитку, плану реалізації та стратегічної оцінки цих документів.
На онлайн-конференції 13 листопада зібралося понад 100 представників учасниць-громад. Від Чернігівської області були присутні такі громади: Варвинська, Козелецька, Носівська, Талалаївська, Добрянська, Городнянська, Бахмацька, Ріпкинська, Ічнянська, Новобасанська.
Основним викликом для учасників проекту та місцевого самоврядування є регулярні повітряні тривоги та ризик обстрілів, тому організація роботи в громадах має враховувати питання безпеки. Це підкреслив Олександр Волошинський, керівник компоненту «Посилення спроможності органів місцевого самоврядування» проекту USAID «ГОВЕРЛА». Водночас, він вважає, що ці обставини не повинні впливати на кінцевий результат.
«Попри непрості часи і складні безпекові умови, кожна громада отримає свою стратегію розвитку і якість розроблених документів буде на високому рівні. А досвід роботи в сучасних умовах та створені проєктні документи стануть потужним ресурсом для майбутньої відбудови України. Це дасть можливість громадам залучати гроші міжнародних донорів для розвитку територій», — зазначив Олександр Волошинський.
Сергій Лепявко, керівник ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень», виступив з вітальним словом до учасників. Він підкреслив значення проєкту для регіонів, що зіткнулися з серйозними викликами на ранніх етапах повномасштабної війни росії проти України, зокрема для тих територій, які були окуповані та пережили інтенсивні бойові дії.
«Сьогодні, попри завершення інтенсивних військових операцій, громади, що межують з росією та білоруссю в цих регіонах, продовжують залишатися зонами війни. Чернігівщина, Сумщина та Харківщина щоденно стикаються з ризиками через близькість до кордону. Тут погіршується рівень життя населення, знижується економічна активність. Для органів місцевого самоврядування це виклики, які вимагають комплексних рішень. Організація та довгострокове планування є ключем для подолання цих викликів та їх наслідків», — підкреслив Сергій Лепявко.
Створення успішної стратегії передбачає залучення громадськості до робочих груп, оскільки важливо враховувати потреби та бачення майбутнього кожного мешканця.
«Участь громадськості у стратегічному плануванні є запорукою розробки якісних документів, за якими громада житиме наступні роки. Партисипативний підхід формує довіру між владою і громадськістю, сприяє згуртованості та залученості мешканців. Відсутність взаємодії може призвести до прийняття неефективних та неінклюзивних рішень, а також до формалізації підходу і створення не робочого документу», — сказав керівник проєкту Микола Силенко.
У процесі реалізації проєкту кожна громада зміцнить свою здатність аналізувати ресурси, шукати шляхи вирішення проблем, протистояти викликам та планувати свої дії компетентно та відповідально. Розроблення стратегічних документів є лише початком; наступними кроками є втілення задуманого, систематичний моніторинг та оцінка досягнень, щоб поступово досягти визначених цілей.
Катерина Стельмах
Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.
