Сучасна українська творчість сповнена новими художніми жанрами та образами. І це зрозуміло — реальність нашого життя відбиває плинність часу та подій у творчому доробку авторів. Не стала винятком і поезія, яка точно фіксує, нехай і з різними гіперболами (адже без цього поезія — не поезія), у своєму художньо-поетичному просторі поворотність нашого сьогодення, яке за певні роки стане вже історією...
Пташечка
Тиха ніч над селом,
Пташка спить мирним сном.
Пташенята твої,
Ще на день підросли.
З року в рік іздаля,
Ти летиш довгий шлях.
Бо гніздечко твоє
Так чекає тебе.
Все тут рідне душі:
І поля, і ліси,
І високий той дах,
Де гніздечко звів птах.
Вся родина твоя
Тихим щастям жила.
Чи могла знати ж ти?
Не минути біди.
Як підступний той змій,
Налетів буревій!
Грім страшний пролунав,
І здригнулась земля!
Чорних хмар пелена,
Скрізь палають дома.
Блискавка!!! Мов стріла!!!
І гніздечка нема…
Разом з дітками ти
Будеш в небі завжди.
Плачуть зорі й небеса!!!
Плаче й Україна вся!!!
Ірина Юрченко, Мадрид, 2023 р
