Доброго дня, шановна редакціє газети «Біла хата»! Миру вам усім і вашим родинам, Божої благодаті!
Мене звуть Світлана. Пишу вам із місць позбавлення волі. Тут перебувають великі грішниці, але коли віриш, сподіваєшся на краще, коли в цих стінах людина змінює своє життя, відкидає погані звички, то промінчик світла пробивається, і відчуваєш, що майбутнє життя буде кращим. Я дуже сподіваюсь, що ви отримаєте мого листа, і не залишите моє прохання без уваги.
До завершення мого строку залишилось 3 роки, але я не втрачаю надії на умовно дострокове звільнення. Буду сподіватися на милість Божу. Я багато чула від засуджених жінок, що завдяки вам вони знаходять свою половинку через рубрику «Знайомство», тут, у колонії, виходять заміж.
Дорога редакціє, дуже вас прошу — опублікуйте моє оголошення. Трошки про себе: народилася в Запорізькій області, у маленькому селі. Дитбудинок, інтернат, далі технікум, а незабаром вийшла заміж. Із чоловіком прожила два роки — він загинув у автокатастрофі. Так і залишилась сама, без дітей, у великому власному будинку з великим хазяйством. Зараз за господарством доглядає моя єдина і люба свекруха.
Я не наркоманка, до алкоголю ставлюсь негативно. Я проста сільська хуліганка, яка за своє особисте і рідне буде стояти до кінця.
Мені 45 років, зріст 162 см, вага 167 кг. Хочу познайомитися з чоловіком для серйозних стосунків. Писати: Ращенко Світлані Іванівні, ЧВК-44, 11 загін, 112 бригада, вул. Промислова, 38, м. Чернігів, 14014.
Світлана, м.Чернігів, жіноча виправна колонія
