Її нинішній життєвий простір – декілька квадратних метрів, вузенька канапа, з якої вона майже не встає
- Читати далі -
Через десятки років вони знову зустрілися
Зоя ніколи в житті раніше і не здогадувалася, що так можна любити… Від зустрічі до зустрічі ніби марила отим, що скоро знову побачить його
- Читати далі -
Увесь перший рік вона жахливо страждала
Так триває уже три роки. Увесь перший рік вона жахливо страждала… Коли він поруч, він не сміється
- Читати далі -
На Чернігівщині минулого року зафіксували 4172 нових випадків онкозахворювань
Онкологія – ще одне обличчя війни. Фахівці б’ють на сполох. Бо рак не чекає на завершення бойових дій. Він продовжує забирати тисячі життів
- Читати далі -
Він приходив – і годинники починали свій рух – рух щастя
Вона страшенно його кохала. Вже більше п’яти років, а це означає – майже дві тисячі днів, які видовжились у нескінченні очікування
- Читати далі -
За місяць перебування у лікарні, до жінки так ніхто й не навідався
Марійка – з сусіднього будинку. Їй – 50, вона – тлуста, обрезкла і виглядає на всі 60. Однак усі її кличуть, як колись у дівоцтві, Марійкою
- Читати далі -
Пам’ять поколінь: розповідь про учителя з Кузнич Василя Зайця
Кажуть – хто не знає минулого, той не має майбутнього. Матеріали на історичні теми та історії родин користуються особливою увагою читачів
- Читати далі -
Світанок їхнього покоління починався війною, і на схилі років – знову війна
Життя цього поважного чоловіка, як і життя тогочасної генерації, складне, буремне й, на превеликий жаль, тісно переплетене з війною
- Читати далі -
До перукаря йдуть люди як на сповідь
У світі все обвінчане. Стежинка й та сумує за чиїмись слідами, а птаха летить на рідну гілку, на якій звикла сидіти і співати своїх пісень
- Читати далі -
У свої 98 років Євдокія Йосипівна має світлий розум і чудову пам’ять
Залишилася одна-однісінька, і багато років не може самостійно пересуватися. Та завдяки добрим людям залишається жити у своїй хаті
- Читати далі -
Сліпий чоловік був зайвим у щасливій країні зрячих
Він осліп несподівано, в сорок п’ять років. А до цього все було добре: кохана дружина; син – майор поліції, яким він так пишався
- Читати далі -
Жінка, яка дещо знає
Її чоловік помер два роки тому. Увесь перший рік вона голосила і тужила. Одного разу просиділа на могилі два дні
- Читати далі -
Світло доброти. Як сестри з Перепису не дають згаснути променю надії
Історія сестер зворушила – це рідкісний приклад не лише родинних стосунків, взаємовиручки, а й шаленої відданості справі служіння людям
- Читати далі -
Прилучанка з чоловічою професією і ніжним серцем
Коли жінка вступає в свою квітучу зрілість, вона частіше перегортає прожиті роки, як сторінки оксамитового родинного альбому
- Читати далі -
Односельцям розповідала неправду про свою доньку, бо було соромно
Її Любочка росла красунею і розумничкою. Єдиною, любимою. Олексій, одружений агроном колгоспний, закохався у просту колгоспницю
- Читати далі -
Солодкі буряки. З невигаданого
Одного разу прийшла з роботи у розірваному одязі й у страшних синцях. Залізла на піч і кілька днів не говорила й не ходила
- Читати далі -
Секрет життя довжиною у сто років: любов, праця і тепло душі
Кожному визначено свій вік – комусь відміряно пробути зовсім мало на цій землі, а чиясь земна доля простягається на довгі роки
- Читати далі -
Жінка віддала новонародженого онука чужим людям. Ось що з того вийшло
Коли зайшов у хату, оглянувся навколо і згадав, що вже бачив саме цю хату – у снах, і жінку, так схожу на цю, яка зустріла його…
- Читати далі -
Непроста жіноча доля, сповнена і сліз, і радості, й любові
Аби тільки сина додому дочекатись. Та щоб діти наші, онучата не бачили більше жахіть війни. Про те моя щоденна молитва до Бога
- Читати далі -
Два кольори її життя: любов і журба Віри Кулаги
Коли вона починає сповідь свого життя, мимоволі приходять на думку слова пісні про сорочку, яка вишита двома кольорами…
- Читати далі -
