Людина живе пам’яттю, перемагаючи смерть. Виявляється, буття живих тісно переплетене з духами померлих – в обох світах. Та владна сила держави розкидала колись єдині душі по різних куточках цього краю. Коли люди почули страшну звістку, що вода ковтає всі рідні землі, навіть могили предків, то з усіх боків підходили і, ніби пташки на дротах, стояли […]
- Читати далі -
Того дня море шуміло прибоєм і гуркотіло камінням…
Раніше тут жили візантійці, потім – генуезці, а після них містом заволоділи турки. Вони й повернули сюди нащадків греків. Частина з них прийняла магометанство, а частина залишилася вірна православній вірі… *** Євген Іванов народився 22 травня у 1978 року в місті Чернігові. Після закінчення школи у 1995-му отримав спеціальність за фахом повар-кондитер III розряду. У […]
- Читати далі -
«Я знав, що повернуся, просто не знав, коли саме»
Тисячу разів наказував собі не мріяти повернутися туди, де не був тисячу років: цього, минулого, чекаєш, як майбутнього, але очікуваного не знаходиш. Не знаходиш – і лаєш себе: сам винен, не так запам’ятав, або не те. Але ж запам’ятоване – було, невже ж ні?.. Ось і наказуєш собі не повертатися і навіть не мріяти про […]
- Читати далі -Сонячність не залежить від погоди — вона у тебе є, або її в тебе немає
Літературні читання вихідного дня. Тим і тому, кого в мене з різних причин забрали. Повість в минулому часі про минуле, теперішнє, майбутнє й те, що не минуло. 1 Хто відштовхнув цей човен від берега? Хто розв’язав мотузку? Розв’язана мотузка – я навіть не посміхнувся власному псевдожарту: який сенс у жарті, заяложеному тисячами чи то язиків […]
- Читати далі -«Ти — чужий, хоча і кращий за багатьох наших»
Читання вихідного дня: Михайло Блехман. Вона Якщо ви мене читали… Зміню «якщо» на «оскільки» у і минулий час – на теперішній, адже ось же, читаєте. До речі, спасибі, це зі мною трапляється нечасто. Отже, оскільки ви мене читаєте, вам відома моя любов до особистих і вказівних займенників і відсутність пієтету до імен як таких. Добре, що […]
- Читати далі -Трояндовий кущ з квітами різного кольору
Літературні читання вихідного дня. Трояндовий кущ У неї цього року, попри спеку, зацвіли троянди. Це не було б чудом чудесним, бо минулого року трояндовий кущ пишно дарував і запах, і красу, якби на ньому не зацвіли різного кольору квіти. Жінка похвалилася своєму другу в мережі й виставила фото на своїй сторінці. Він теж подивувався. На […]
- Читати далі -«День, який перевернув усе моє життя догори дригом»
Літературні читання. Віктор Татарин. Зранку до ночі. Оповідання. Без різниці – зраджена чи забута – Знімай, жінко, ці пута. І в обіймах цілого світу Квітни так, ніби в перше літо. Будь не сонцем і не травою, Не веселкою… Будь собою! Ти одна така, інші – інші, Мо’ сміливіші, мо’ мудріші… Хай душа, як крихка намистинка, […]
- Читати далі -В’єтнамська свинка розуміє місцевий діалект
Літературні читання вихідного дня. Наші свині, кози, котики, собачки розуміють і розмовляють українською мовою. Звичайно, з місцевими діалектами. Одного дня свою історію повідала чорненька в’єтнамська свинка. — Оце хочу поділитися з вами, шановні, своєю історією, – мовила чорненька свинка з яскравим рожевеньким п’ятачком. – Почалася моя історія з того, що мене і ще одного пацючка придбали на […]
- Читати далі -Заради справжнього кохання люди здатні на неймовірні вчинки
Лебідь-шипун в Європі охороняється Бернською конвенцією (Додаток 3) Жили-були король з королевою, і всього-то у них було в достатку. Тільки одне їх засмучувало: не було у них дітей. Зверталися вони за допомогою до різних знахарів і чаклунів, та це не допомагало. Йшли роки, і старіюче подружжя вирішило взяти собі на виховання сирітку. Спитали у всіх знайомих […]
- Читати далі -Літературні читання вихідного дня
Свою життєву розповідь-етюд запропонував читачам нашого видання Михайло Блехман з Канади. Оповідання: В-р. *** – Банальна історія не має однини. – Хоча кожен її учасник вважає, що єдине, чого вона не має, це множини. Розмова в кав’ярні за чашкою чорної кави без цукру Дивно, як багато є в нашому житті того, від чого ми залежимо, хоча й кожен залежить по-різному і від різного. Я, наприклад, повністю залежу від блокнота і ручки: оповідання, та й повість, чого вже там, – так ось, ні оповідання, ні повість не складеться, якщо блокнот не надихає або ручка незручна. Вони – половина справи, причому добра половина. Та й друга теж начебто не менш добра до мене, слава Богу!.. День був дивовижний, саме час іти на етюди. Я не став надто вже задивлятися, хіба що озброєним, як завжди, поглядом помітив численні схожі на курчат кульбаби і, зітхнувши, подумав, що курчат рахують восени, і ці теж із часом посивіють і обсиплються, не встигнувши толком відчути себе дорослою, нехай і свійською, птицею… Втім, навіщо думати про неминуче, яким би неприємним воно не було? Краще постараюся розтягнути сьогоднішнє задоволення: без моєї допомоги воно закінчиться так само рано, як почалося… […]
- Читати далі -Принцип життя — дія
Михайло Блехман. Хвилі Можливо, ви скажете, що це оповідання схоже на те, яке я написав давним-давно, а ви – теж можливо – прочитали нещодавно. Вам видніше, і значить, ви бачите в моїх оповіданнях – принаймні в цих двох – те, чого я сам в них не бачу. Тим краще для моїх оповідань, згодні? А тепер саме […]
- Читати далі -Навіщо море, якщо є ліс!
Михайло Блехман. Гілки хрускотять У лісі хочеться і вдається загубитися. Від усього, а головне – від усіх. Цих усіх так багато, що я втомилася питати себе – адже кого ще запитаєш? – я втомилася питати себе, навіщо вони. Я їм ні до чого, вони мені теж, тоді – навіщо вони? Навіщо вони, якщо ми одне одному […]
- Читати далі -
