«Подвиг героїв Бахмача та Крут» – у Чернігівській бібліотеці ім. М. Коцюбинського пройшла відкрита лекція співробітників Українського інституту національної пам’яті. «Поважати самих себе та не применшувати власних перемог – саме це запорука створення успішної та заможної держави» – переконаний співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко. Бій під Крутами – одна з подій української історії, […]
- Читати далі -
Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Центральна Рада притягнула на Україну німецькі війська, чим відштовхнула від себе значні кола населення. А була реальна можливість вирішити раз та назавжди справу незалежності України власними силами. Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий у 2018 році. На сторінці 59 – гарна карта першої війни радянської Росії з УНР. Невеличкі […]
- Читати далі -
Цього дня народився Петро Олійник – військовий діяч, полковник УПА
9 липня 1909 року в селі Молодинче на Львівщині народився Петро Федорович Олійник (псевдонім – Еней), військовий діяч, полковник УПА. В юності – член «Пласту», 20-го куреня імені гетьмана Пилипа Орлика, член ОУН. Закінчив гімназію імені Володимира Великого в Рогатині, навчався на факультеті права Львівського університету. Виключений у 1934-му за націоналістичну діяльність. Власник юридичної фірми […]
- Читати далі -
8 січня в Ічні народився автор відомого твору «Кармелюк»
8 січня 1879 року в місті Ічня на Чернігівщині народився Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко), письменник, журналіст, педагог. Закінчив Коростишівську учительську семінарію (1898). Учителював у школах Київщини, Полтавщини. Активно цікавився народною творчістю, поезією Тараса Шевченка. Через свою проукраїнську позицію (привчав школярів писати перекази рідною мовою, знайомив із творчістю Шевченка, Глібова) вважався неблагонадійним. Його […]
- Читати далі -
На Христове Різдво народився останній поет «Молодої Музи»
7 січня 1889 року в селі Підгайці на Тернопільщині народився Михайло Іванович Рудницький, літературознавець, літературний критик, перекладач, поет. Навчався в гімназіях Львова, Самбора та Бережан. Входив до львівського угрупування літераторів-модерністів «Молода Муза». Зібрання проходили переважно у кав’ярнях, куди часто заглядав Іван Франко. Амбітного та критично-саркастичного Рудницького він прозвав «Мефістофелем». Закінчив філософський факультет Львівського університету. Захистив […]
- Читати далі -
Не голодували тільки ті, хто «викачував» хліб у людей
Нотатки про Голодомор. Розповідь 4. Чи голодувала еліта? По всій території Чернігівщини лютував голод. Люди рятувалися, як могли, вживаючи в їжу будь-що, аби втамувати свербіння в шлунку. А чи всі голодували? Чи були у нас «обрані», яким голодувати не належало? Та були, звісно. І не потрібні три спроби аби вгадати про кого мова. Навіть у наявних […]
- Читати далі -Ось що буває, коли злочинні накази виконуються місцевими клерками
Нотатки про Голодомор. Розповідь 3. Постійна ротація кадрів Злочинні накази на місцях виконували місцеві партійні клерки. У кожному селі були виконавці, були члени бригад – це не просто тисячі людей, це десятки тисяч. Тож спільними зусиллями чинили чорну справу. Хто – переборюючи сумління і залишки совісті, хто – заливши всі почуття горілкою та самогоном, а […]
- Читати далі -Про жахіття часів голодомору розповіли чернігівські історики
Нотатки про Голодомор. Частина 1. Про «мужнього» Щербицького, або Коли в Україні заговорили про Голодомор. В Радянському Союзі правда про Голодомор всіляко приховувалася. Багато хто славу людини, що першою заговорила про голод, приписують В. Щербицькому. В україномовній Вікіпедії в статті «Голодомор в Україні (1932-1933)» і сьогодні є наступний абзац: «Уперше в СРСР 25 грудня 1987 року перший секретар […]
- Читати далі -Як «товариш Сталін» насправді піклувався про школу
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму. Добігало кінця літо 1937-го. Наближався новий навчальний рік у школах, з нагоди чого 20 серпня «Більшовик» натхненно розписував у передовиці: «Партія, уряд, особисто вождь народів, кращий друг дітей, товариш Сталін повсякденно піклуються про школу. Радісно вчитись у радянській школі… Починаючи від першого класу, кінчаючи десятим, учні відчувають себе рідними, близькими, тісно […]
- Читати далі -Після статті у газеті, кривдника ув’язнили на три роки
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму. Радянська дійсність завжди мала дві сторони: плакатний парадний фасад, – яскравий, привабливий, позитивний, – і закулісну реальність, – сіру, безпросвітну, обшарпану, – про яку не прийнято було говорити вголос. Іноді держава дозволяла дозовану критику, і тоді окремі фрагменти «потойбічного світу» вигулькували назовні. Виключно для того, аби показати, що держава, партія і […]
- Читати далі -Як комуністи відхрещувалися від церкви і переінакшували імена
Марксиза, Граніт Комінтерн і Зоря Первомайська. Хроніки Чернігівщини часів сталінізму На смерть Леніна, яка глибоко вразила всіх послідовників його ідей, трудящі маси, підтримуючи заклики партійних вождів, відповіли обіцянками тісніше єднатися навколо ленінської партії та ударною працею наблизити побудову світлого майбутнього. На хвилі подібного ентузіазму розцвіла справжня пошесть на так звані «радянські імена» – вже як поривати […]
- Читати далі -Чернігівщина: хроніки сталінізму — на межі антисанітарної катастрофи
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму. На початку 1920-х територія Чернігова зросла майже вдвічі – за рахунок приєднання невеличких навколишніх поселень, які опоясували місто з усіх боків: Курганок, Жабинщини, Мачеретівщини, Бобровицької слободи, хуторів Швейцарівки та Красного. У перше десятиліття радянської влади зовнішній вигляд Чернігова майже не змінювався. У краєзнавчому нарисі «Місця минулого й майбутнього» (1929) Я. Брік […]
- Читати далі -Молодіжна вечірка, яка призвела до смерті юнака
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму. Розповідь друга: «Ульотний» випускний . Засоби масової інформації 1930-х являли собою справжню паралельну реальність. Куди не глянь – стахановці, ударники і передовики встановлюють один за одним нові рекорди, беруть все більш високі зобов’язання, невтомно будують щасливе життя і кличуть за собою народні маси. А прості колгоспники та колгоспниці, робітники та робітниці також не відстають, […]
- Читати далі -Криваве свято у Чернігові
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму. Кривавий першотравень 1934-го в Чернігові. Перше травня – особливе свято для комуністичного режиму, який всіляко виставляв себе головним і єдиним оборонцем прав всіх трудящих країни – як у місті, так і в селі. 1 травня 1934-го чернігівська обласна газета «Більшовик» надрукувала матеріал, розділений на дві частини, із красномовними заголовками: «У нас» та […]
- Читати далі -25 лютого 1918 року Мала Рада затвердила тризуб гербом УНР
Мала Рада 25 лютого 1918 року затвердила тризуб гербом Української Народної Республіки. Після проголошення УНР в листопаді 1917-го, гостро постало питання державних символів, зокрема герба. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію на чолі з Михайлом Грушевським, до складу якої увійшли історики, юристи, гербознавці і художники. Серед надісланих проектів – тризуб, козак із мушкетом, Архистратиг Михаїл, […]
- Читати далі -Все своє життя він вважав Москву поневолювачем націй
«…політика «мирного співіснування» дошкульно б’є і по життєвих інтересах поневолених Москвою націй, даючи Москві силу і спроможність тримати ці нації в стані уярмлення», — Микола Лівицький. 22 січня 1907 р. у Жмеринці на Вінниччині народився Микола Андрійович Лівицький, громадський і політичний діяч, Президент УНР в екзилі. У листопаді 1920-го разом із батьком Андрієм Лівицьким, головою Ради міністрів […]
- Читати далі -
