210 років тому після завершення наполеонівських війн Європа зіткнулася з проблемами повоєнного врегулювання, вирішення яких відбулося на Віденському конгресі та було зафіксовано у Заключному Акті від 9 червня 1815 р.
У той час визначну роль на конгресі обіймав син гетьмана України Андрій Розумовський, сьогодні ж увага всього світу прикута до України, яка в очікуванні перемовин, що забезпечать мир у нашій країні. Можливо, нині також варто врахувати думку одного з упорядників книги «Віденський конгрес і договори 1815 року» графа Ангеберга: «У той час, коли серйозні політичні події ставлять під сумнів основи Конституції Європи, важливо мати перед очима Акти Віденського конгресу, які є відправною точкою для дипломатії нашого часу».
Андрій Розумовський. Художник Жан-Батист Ізабе. 1812 р. Зібрання Альбертіни.
Дипломатія стала однією зі сфер, де Андрій Розумовський проявив свої найкращі здібності, вершиною ж його кар’єри вважається Віденський конгрес. Це був перший випадок в історії, коли на континентальному рівні національні представники зібралися в одному місті одночасно, щоб узгодити план мирного існування держав після зміни їхніх кордонів. Тривав він із вересня 1814 р. по червень 1815 р., і в ньому взяли участь делегації майже всіх європейських держав та інші зацікавлені сторони.
Віденський конгрес. Художник Жан-Батист Ізабе. 1815 р. Зібрання Королівської колекції © Його Величність Король Карл III 2023.
Андрія Розумовського обрали представником від росії, оскільки він добре зарекомендував себе у дипломатичних колах та мав великий авторитет при дворах європейських монархів. Схвальні відгуки про його блискучу дипломатичну діяльність залишив австрійський дипломат Людвіг Стархемберг: «Усі вельможі країни, міністри та іноземні посли зібралися за столом у великому будинку. Князь Розумовський майже в усьому завжди робив краще за інших, виділявся з-поміж усіх».
На Віденському конгресі Андрій Розумовський виступав як активним учасником, так і одним із його організаторів. Спочатку він дбав про організацію урочистостей, світських заходів та балів, які здебільшого відбувалися у його Віденському палаці. Приміром у жовтні 1814 р. він організував урочистості з нагоди річниці битви під Лейпцигом (16–19 жовтня 1813 р.), яка завершилася поразкою Наполеона та вважалася найбільшою битвою в історії до Першої світової війни.
Варто відзначити й те, що Андрій Розумовський уславився, як музичний меценат та покровитель Бетховена, тож на одному з таких заходів під час Віденського конгресу син гетьмана України представив видатного класика Людвіга ван Бетхована. Австрійський музичний критик, письменник та юрист Карл Кобальд з цього приводу зазначав: «Тут влаштовували блискучі бали та музичні фестивалі. На них запрошували й Бетховена, якого присутнім монархам представив Розумовський. Вони своєю чергою висловили йому свою повагу та захоплення».
Ближче до кінця грудня 1814 р. Андрій Розумовський активно долучився до зібрань конгресу і вже 30 грудня відкрив засідання, що стосувалося польського питання. Загалом, досліджуючи діяльність Андрія Розумовського під час Віденського конгресу, вдалося з’ясувати, що він був учасником значної кількості комітетів та комісій, про що свідчать підписи сина гетьмана України у відповідних протоколах. Наприклад, договори між Австрією та росією від 21 квітня 1815 р. та між Пруссією і Швецією від 7 червня 1815 р., у яких Андрій Розумовський виступав посередником.
Заключний Акт Віденського конгресу (Cтандартна копія). 1815 р. Зібрання Австрійського державного архіву.
Підсумком діяльності учасників Віденського конгресу є унікальний, безпрецедентний в історії документ – Заключний Акт, підписаний представниками Австрії, Франції, Великої Британії, Португалії, Прусії, Швеції, Іспанії та росії. Уважно розглянувши документ, серед підписів можна розгледіти автограф Андрія Розумовського та його печатку із зображенням гетьманського герба (зверху шостий у правій частині сторінки), який демонстрував його походження. Також герб Розумовських представлений на знаменитому малюнку Жана-Батиста Ізабе «Віденський конгрес» (із правого боку четвертий згори), де серед поважних учасників Віденського конгресу біля картини зображено і сина гетьмана України.
Заключний Акт Віденського конгресу (Австрійська копія). 1815 р. Зібрання Австрійського державного архіву.
Досягнення Андрія Розумовського в організації та діяльності Віденського конгресу були визнані та відповідно відзначені. 13 червня 1815 р. австрійський імператор Франц ІІ нагородив його Королівським угорським орденом Святого Стефана – найзначнішою нагородою Австро-Угорської імперії за видатні суспільні заслуги. Крім того, Андрія звільнили від сплати певних податків. Від короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма ІІІ син гетьмана України теж отримав найвищу нагороду – Високий Орден Чорного орла. Олександр І відзначив Андрія титулом князя та запропонував йому місце канцлера, на що отримав відмову, мовляв, причина у поважному віці, що не дозволяє обійняти важливу посаду. Згідно зі свідченнями барона Штайна, насправді відмова пов’язана з недовірою Андрія Розумовського до імператора олександра І, проте були й інші причини: по-перше, Андрій не бажав залишати Відень, який став для нього рідним; а по-друге, він готувався до шлюбу з Костянтиною Тюргейм.
Підсумовуючи, зазначу слова французького художника, сучасника та знайомого Андрія Розумовського Жана-Батиста Ізабе: «Одним із найвідоміших лордів Віденського двору був князь Розумовський».
Альона Грабовець, наукова співробітниця Національного заповідника «Гетьманська столиця»
