Чотири роки спотикання по судах, понад 50 судових засідань, купа витрачених грошей, нервів і втрачених надій. Чернігівська Феміда вже вчетверте відправила на дорозгляд справу колишнього касира Центрального ринку Чернігова Наталії Ратушної.
Жінку обвинувачують у шахрайстві. Натомість вона аргументовано доводить, що справа проти неї є помстою з боку дирекції ринку, яка привласнила за роки своєї діяльності мільйони доларів. Суд першої інстанції двічі визнавав касира винною і двічі апеляція скасовувала його постанови. Крапку в цій справі мала поставити суддя-переселенка з Луганщини. Детально дослідивши всю доказову базу, вона дійшла висновку – абсолютно всі докази цинічно сфальшовані. За фактом підробки документів порушено три кримінальні справи. Попри це, слідство так і не оголосило підозру директору ТОВ «КП «Чернігівський колос» Ніні Калініченко, а прокурор, який вів справу, пішов на підвищення.
Справа колишнього касира
Чернігівку Наталію Ратушну слідство обвинувачує у шахрайстві в особливо великих розмірах. Справа стосовно колишнього касира ТОВ «КП «Чернігівський колос» триває майже чотири роки. Перманентно суди першої інстанції визнають жінку винною, а Апеляційний суд Чернігівської області скасовує вироки і відправляє справу на повторний розгляд. Наталія Ратушна стверджує, що замість того, аби провести незалежний і, головне, об’єктивний фінансовий аудит чернігівських ринків, правоохоронна система намагається притягнути до відповідальності тих, хто забагато знає.
Наталія Ратушна прийшла працювати у ТОВ «КП «Чернігівський колос» у 2001 році на посаду контролера овочевого павільйону. За кілька місяців її перевели на посаду старшого касира. Впродовж довгих років жінка працювала без проблем і навіть не підозрювала про фінансові махінації керівництва підприємства.
«Мене не чіпали, бо знали, що мій брат працює на керівній посаді в столичному СБУ», – розповідає пані Наталія.
Все змінилося у 2012 році, коли директор «Чернігівського колоса» Ніна Калініченкодізналася про те, що брат її касира вийшов на пенсію.
«Директор дала мені завдання збирати з кожного торгового місця по 105 гривень на місяць, – розповідає Наталія Ратушна. – Я відмовилася».
Після розмови на підвищених тонах з директором Наталія Ратушна відмовилася надалі працювати на цьому підприємстві.
Виявилося, що не так просто піти, коли забагато знаєш. За словами колишнього касира, за тиждень до неї прийшли підприємці й повідомили, що її колишній директор змушує їх писати заяви про те, що Наталія Ратушна збирала з них неустановлені платежі.
Колишній старший касир не стала чекати, доки її звинуватять у фінансових махінаціях, і одразу ж написала заяву в столичну податкову. Проте справу перевели в Чернігів, а згодом уже чернігівські податківці надіслали жінці відписку. Мовляв, підприємство перевірили і порушень не виявили. Податківцям знадобилося всього 20 днів на порушення і закриття справи.
Справжні проблеми у Наталії Ратушної почалися після написання нею відкритого листа тодішньому міністру внутрішніх справ сумнозвісному Віталію Захарченку. Після цього кримінальну справу відкрили вже на неї, за заявою тодішнього директора «Чернігівського колоса» Ніни Калініченко. На той час начальник Чернігівського обласного УМВС Олександр Михайлик надіслав Наталії Ратушній відповідь, у якій повідомив, що працівники МВС виявили факт збирання нею неустановлених платежів. Правоохоронці відкрили кримінальну справу за ч. 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) і вручили жінці повістку. У свою чергу, директор «Чернігівського колосу» пригрозила підприємцям закриттям торгового павільйону на ремонт, якщо вони не виступлять у суді як постраждалі.
Доказову базу – сфальсифіковано
Перманентні судові засідання тривають чотири роки. Суд то виправдовує, то засуджує колишнього касира ринку. У свою чергу, Наталія Ратушна та її захисниця намагаються довести, що вся доказова база сфальсифікована. Перелом у справі відбувся вже під час третього дорозгляду справи.
«Дуже об’єктивно до справи підійшла і суддя Новозаводського районного суду Чернігова Тетяна Русанова, – говорить колишній касир ринку. – Вона – переселенка з Первомайська, що на Луганщині, тож у Чернігові не так давно. Мені вперше дали можливість ознайомитися з усіма речовими доказами, багато чого суддя сама знайшла, – каже жінка. – Я їй вдячна за чесність у розслідуванні справи».
В результаті розслідування було доведено, що абсолютно всі (!) документи за 2010—2012 роки, які слугували доказовою базою, були складені у 2013—2014 роках. Відтак, жінку виправдали.
Одначе, Апеляційний суд Чернігівської області, за поданням прокуратури, вирішив продовжити тактику вимотування і втретє направив справу на дорозгляд. Суду знадобилося аж вісім місяців для того, щоб дійти висновку про призначення експертизи розрахунків.
«Невже не можна було зробити експертизу за цей час? – дивується Наталія Ратушна. – Я не боюся експертиз, але переконана, що керівництво «Чернігівського колосу» знову сфальсифікує документацію. Таке враження, що ці суди будуть тривати до кінця життя».
Побоювання стосовно фальсифікації документів у жінки небезпідставні. Під час останнього судового розгляду в суді першої інстанції з’ясувалося, що доказова база, на яку опиралися прокуратура та слідство, є підробленою.
«Я неодноразово вказувала прокурору Юрію Станкевичу на те, що в матеріалах справи підроблені документи: моя посадова інструкція, довідка про виручку, доповідні про розмір і оплату торгових місць за три роки, складені різними посадовими особами ТОВ «КП «Чернігівський колос», підроблені касові стрічки, чеки та експертиза по цих чеках, підроблені акти ремонту касових апаратів і так далі, – обурюється колишній касир. – Але прокурор нічого не хотів слухати, бо мав, мабуть, якийсь власний зиск, – припускає жінка. – До початку третього судового розгляду справи я через суди домоглась проведення технічної експертизи документів, які вважала підробленими. Мій захисник замовив економічну експертизу. Все це дозволило нам зібрати повну доказову базу не тільки моєї невинуватості в кримінальному правопорушенні, а й викрило злочин посадових осіб і так званих потерпілих у фальсифікації цього провадження».
Нелюстрована прокуратура
Після майже чотирирічного поневіряння по судах Наталії Ратушній поки що не вдалося довести власну невинуватість, однак вона домоглася відкриття трьох кримінальних проваджень за підробку документів у її справі. Мова йде про підробку касових чеків, посадової інструкції та доповідних і технічної експертизи чеків.
Від прокуратури на це – лише одна реакція: в обвинувальному вироку прокурор прибрав посилання на посадову інструкцію як доказ у справі.
«Про чернігівську прокуратуру в мене склалося враження, що це антилюдська організація, – обурюється Наталія Ратушна. – Особливо якщо говорити про таких, як Юрій Станкевич, котрий, попри люстраційне законодавство, продовжує працювати в органах».
Як стверджує жінка, прокурора неодноразово помічали в кабінеті директора товариства. Там він інструктував працівників ринку, які свідчення потрібно давати. Одного разу його навіть сфотографували – у вихідний день, прямісінько на порозі павільйону.
Паралельно зі справою проти колишнього старшого касира ТОВ «КП «Чернігівський колос» прокурор Юрій Станкевич прославився справою проти підприємця, який надав у оренду апаратуру учасникам чернігівського Майдану. Представник державного обвинувачення запросив три роки в’язниці для підприємця Леоніда Сенченка і навіть просив на час слідства відселити від нього дружину. Ухвалою Деснянського районного суду від 27 січня 2014 року Леоніда Сенченка було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань». А згідно з ухвалою Деснянського районного суду від 4 березня 2014 року, Леоніда Сенченка було звільнено від кримінальної відповідальності за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відтак Юрій Станкевич устиг заплямувати репутацію не однією замовною справою. І якщо справа проти старшого касира ринку – черговий мінус у його послужному списку, то розправа над майданівцями підпадає під люстраційне законодавство. Згідно із законом, старший помічник прокурора Чернігова Юрій Станкевич давно мав би бути звільненим з органів прокуратури, оскільки здійснював процесуальне керівництво у майданівській справі. Дії прокурора підпадають під кваліфікацію пункту 12 частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади». Втім, Юрія Станкевича не просто не звільнили з органів, а підвищили. За інформацією Наталії Ратушної, прокурор перейшов на роботу в обласну прокуратуру і нині там очолює один із її відділів.
Податковий шахер-махер
Справа Наталії Ратушної є цікавою не стільки з точки зору дотримання законності, як із точки зору існування «схем» уникнення сплати податків керівництвом ринку. Колишній касир стверджує, що в схемах привласнення грошових потоків задіяне керівництво ринку, колишнє міліцейське керівництво, посадові особи в міській раді та Чернігівській ОДА. В результаті їхньої діяльності бюджет міста щороку втрачав десятки мільйонів гривень.
«Згідно з моїми скромними підрахунками, директор ТОВ «КП «Колос» Ніна Калініченко за 11 років роботи вкрала понад 31 мільйон доларів! – каже жінка. – Тому кримінальна справа проти мене – це помста директора та її оточення».
У так званій «ринковій справі» є поле діяльності не лише для поліції та прокуратури, але й для представників фіскальної служби. Так, за ТОВ «КП «Чернігівський колос» числиться ще три дочірніх підприємства: ДП «Колос-2», ДП «Колос-3» і ДП «Колос-4». Всі вони мають єдину юридичну адресу, один офіс, єдиний номер телефону, одного і того ж директора і єдину бухгалтерію. Як стверджує колишня працівниця ринку, створені вони формально, оскільки практичної діяльності не проводять, їх лише зрідка використовують для проведення окремих фінансових операцій. Колишній старший касир Наталія Ратушна порахувала, що в цілому в касу ринку щомісяця має надходити 800-900 тисяч гривень (це без урахування того, що кожен, хто торгує в м’ясному павільйоні, платить щоденний збір за місце), реально ж сума задокументованих надходжень із усіх підприємств «Колос» становить не більше 250-300 тисяч гривень.
Окрім того, багато місць у павільйонах просто не обраховані, і тут також існує широке поле для податкових махінацій. Як стверджує пані Наталія, левова частка торговельних місць оформлена на заступника директора, бухгалтера, сина заступника директора та чоловіка директора.
«Гроші за ці місця йдуть в їхню касу, – каже жінка. – Так вони уникають податків».
Чого варта одна лише персона пенсіонерки і водночас директора ТОВ «КП «Чернігівський колос» Ніни Калініченко!
Численні квартири, дорогі автівки та розкішні вілли
«Вона має декілька квартир у Чернігові, шикарну віллу в «Царському селі» у заповідній Ялівщині, – говорить Наталія Ратушна. – Їздить на вартісних іномарках. Відомо, що у неї було декілька квартир у Києві. Свого часу донька Ніни Калініченко працювала помічником судді Вищого господарського суду, але її звільнили. Самі здогадайтеся, чому. Втім, донька довго не сумувала і виїхала до сонячної Іспанії. Там купила віллу, вартість якої перевищила 500 тисяч євро».
За словами колишнього касира ринку, за понад півсотні судових засідань Ніна Калініченко не з’явилася на жодне.
«Вона то лягає в лікарню, то виїжджає за кордон, – пояснює жінка. – Всі суди проходять без неї».
Разом із тим, після проведення експертизи документів з’явилася надія на те, що Ніна Калініченко таки з’явиться до суду. Вже не як свідок, а в якості підозрюваної. Втім, і тут не судилося. Слідчий у справі досі відмовляється висувати їй обвинувачення, посилаючись на відсутність належних доказів.
«Які ще докази йому потрібні? – обурюється Наталія Ратушна. – Експертизою доведено, що директор ринку та її заступник підробили службову документацію. Так, у посадовій інструкції вони опираються на закон, який ухвалюють тільки через два місяці після йогонаписання. Як люди могли знати заздалегідь, який закон буде прийнято? Більше того: у висновках експертів чітко написано, що на службову документацію штучно здійснювали вплив. Абсурд, але слідство переконує, що доказів, аби притягнути директора ринку, недостатньо».
Разом із тим, порушено кримінальну справу на одного з експертів, котрий сфальсифікував висновки.
«Експерт уже пішов на пенсію, але його допитують слідчі, – каже колишній касир. – Мені не відомо, на якій стадії наразі перебуває слідство, але поки що нікого не покарали».
Чи поставлять крапку?
Доки тривала судова тяганина, у Наталії Ратушної викрали бутік, який вона свого часу придбала за власні гроші. Викрали не лише кіоск, але й товар, що був у ньому. За словами жінки, втрачено товару більше, ніж на 75 тисяч гривень. Сам кіоск підприємець купила за три тисячі доларів. Одначе, видавати документи, які б засвідчували безпосереднє право власності, керівництво ринку відмовило.
«Наразі жоден власник кіоску на ринку не має таких документів, – каже колишній касир. – Бутіки замовляли за однією сумою, а показували іншу. Очевидно, їх проводили як такі, що купив ринок. Як на мене, це мало б зацікавити прокуратуру. Разом із тим, у договорі на обслуговування малої архітектурної форми зазначено, що кіоск належить підприємцю. Справу за фактом викрадення кіоску відкрили, але руху її немає, оскільки, на думку слідства, договір не є правовстановлюючим документом».
Свій кіоск Наталія Ратушна згодом знайшла на тому ж таки ринку. Нині там торгують електротоварами. Куди подівся її товар, так ніхто і не пояснив.
Новий 2017 рік віщує колишньому касиру Центрального ринку чергову судову тяганину. 5 січня Новозаводський районний суд міста Чернігова вже вчетверте розгляне її справу. Наталія Ратушна сподівається, що це буде одне з останніх засідань, яке, поза сумнівом, доведе її невинуватість. Одначе хто поверне жінці втрачений час? За чотири роки судового пекла вона кілька разів потрапляла до лікарні з гіпертонічною кризою, втратила матір та ледь не втратила єдиного сина. Спецназівця було важко поранено в зоні антитерористичної операції. Він вижив і, втративши зір на одне око, не склав зброї, а поїхав прикривати спину своїм побратимам. На жаль, виходить так, що доки син захищає українців від агресора, в тилу сильні світу цього відверто насміхаються з його рідної матері.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та Наталії РАТУШНОЇ, «Чернігівщина»