Не один десяток років до біленької селянської хатини під солом’яною стріхою з калиною під вікнами та золотавими соняшниками і різнокольоровими мальвами в’ється стежина шанувальників світлого таланту Олександра Петровича Довженка. Тут усе говорить про босоноге дитинство та юність Сашка. Саме звідси він вирушив у світ, щоб стати тим, ким знає його людство, щоб покласти місток від Сосниці до Планети. Як справжній митець він залишив по собі твори, що розповідають нащадкам правду про його сучасників, як людина – спомин про добро і мудрість, бо любив він життя, природу, людей, красу, а над усе – свою Україну.
Експонатом номер один став диплом лауреата Ленінської премії від 22 квітня 1959 року Довженка Олександра Петровича за літературний кіносценарій «Поема про море». Були також почесні грамоти, дипломи, поздоровні адреси, фотографії, речі Довженка: полковницькі погони, настільний календар 1956 року, шкіряна валіза, посуд, сорочка-вишиванка, книга з особистої бібліотеки тощо. Надійшли фотографії з Києва, Глухова, Житомира, Сосниці.
23 січня 1960 року гостинно розчинив двері перед першими відвідувачами музей О.П.Довженка в Сосниці. До 1968 року він був у складі Сосницького краєзнавчого музею, у 1969 році став філіалом Чернігівського історичного музею, а з 1992 року є самостійним музеєм обласного підпорядкування.
У 1964 році до 70-ї річниці від дня народження митця у садибі музею збудовано нове приміщення і створено літературну частину експозиції.
У серпні 1965 року на подвір’ї встановлено гранітне погруддя О.Довженка (скульптор Л.Козуб). Згодом біля хати встановлено паркову композицію «Юний Сашко» (скульптор А.Фуженко, архітектор М.Ігнащенко). Музей отримав такий загальний вигляд, який має і зараз.
У музеї О.П.Довженка побували сотні тисяч людей з близьких і далеких закордонів. На уклін до колиски Сашка приїздять прості люди і люди імениті, щоб скласти данину щирої шани великому синові українського народу.
У книзі вражень та побажань зворушливі рядки, залишені М.Рильським, І.Козловським, О.Бабишкіним, О.Гончаром, Ю.Смоличем, В.Земляком, Н.Ужвій та іншими.
Час не владний пригасити любов до творчості Довженка, інтерес до хатини на околиці Сосниці. Завжди гостинно відчинено її двері, ніби підтвердження Довженкових слів про неї: «Заходьте, будь ласка, не питаючись, чи можна. Милості просимо».
Тепло спогадів огортає вас у сінях серед нехитрих етнографічних речей, що колись служили батькам Довженка: ножна ступа, дерев’яне барильце для води, чекмінь із домотканого сукна (батьківський одяг), ціп, жлукто, терниця, весло та лопачина.
У першій кімнаті зустрічає відвідувачів портрет Т.Г.Шевченка, хліб та сіль на ошатно прибраному столі, а піч-годувальниця запрошує до пирогів та борщу у доброму горщику. Привертає увагу батьківська колиска, що колисала долю генія кіно. Над колискою мати-страдниця співала пісень чотирнадцятьом дітям.
Дванадцятеро з них померли, а Сашко, увібравши всі співи матері, вибухнув таким буйним, несподіваним цвітом свого таланту, що назавжди зачарував людство.
На жердці – материн святковий одяг. Полотняні вишиті сорочки, вимережені чорною та червоною нитками, як саме життя. У миснику – різний посуд.
У світлиці над ліжком портрети батьків митця – Петра Семеновича та Одарки Єрмолаївни. Світлиця зустрічає ошатністю вишитих рушників, тихим світлом спогадів від родинних речей та світлин.
З дня свого заснування музей О.П.Довженка став своєрідним духовним центром. Це святая святих не тільки сосничан, а і всіх українців, без перебільшення – людей всього світу.
У світ великого письменника і цікавої людини вводить відвідувача нині діюча музейна експозиція, яка спонукає задуматись над історичним минулим, над місцем людини в житті, творця в історії.
В експозиції використано багато матеріалів з фондів музею, які раніше не експонувались. Це, зокрема, фото Довженка на зйомках фільмів у різні роки, фото його друзів, однодумців, численні кадри з фільмів, показані у вигляді кінострічки.
Відвідувачі мають можливість заглянути і в творчу лабораторію письменника – його робочий кабінет. Свого часу були привезені з квартири О.Довженка меблі, виготовлені за ескізом оператора Д.Демуцького, особисті речі, які понад 30 років після смерті чоловіка зберігала Ю.Солнцева.
У кінозалі музею проводяться масові заходи з показом Довженкових фільмів про нього, експонуються виставки, фотовиставки, вражає відвідувачів філателістична виставка «Портрет Довженка фарбами філателії».
Микола Тищенко. Фото автора
