Дорогі українці! Шановні колеги! 31-шу річницю Незалежності наша держава зустрічає в боротьбі за свою свободу. Зі зброєю в руках ми захищаємо те, що кожна українська родина будувала десятиліттями. Та головне – відстоюємо майбутнє країни.
Разом зупинили російську орду і разом звільнимо нашу землю!
Як можна відчути незалежність?
Ті, хто за неї воюють, знають її смак. Це смак землі, що вʼїдається в шкіру. Смак крові і смерті, якою пронизане повітря. Солоний смак сліз. Незалежність — це відповідальність, що лежить на твоїх плечах. Ти ведеш у бій і знаєш, що з нього повернуться не всі. І живі, і полеглі залишаються з тобою назавжди. На совісті. І в памʼяті. Незалежність має голос. Це голос предків. Вони гинули в боях, в ГУЛАГах, пухли від голоду і кістьми вимощували дороги імперій. Це крик матерів, які ховають своїх дітей. Голос тих, хто в мирних містах і селах просить про допомогу під уламками своїх зруйнованих осель. Голос наших дітей, які не обирали час і місце народження, але яким довелося жити в часи великої війни. Незалежність можлива тільки тоді, коли є люди, готові за неї боротися. Дякую вам, захисники і захисниці України! Вічна памʼять полеглим героям
! Вічна слава живим! Слава Україні!!!
