Екологія. У Талалаївській громаді на Чернігівщині сортують сміття, а на зароблені гроші вчать розумному поводженню з відходами.
Проблема забруднення навколишнього середовища – це виклик людини самій собі. Адже спочатку всі раділи пластиковим пакетикам та пляшечкам, потім почали задумуватися над їхньою небезпекою та шкідливим впливом на природу, землю, воду і т.д. А тепер подекуди забороняють, а подекуди сортують.
Кожна громада Чернігівщини стикається із проблемою стихійних сміттєзвалищ, які роками виникали на їх територіях та активно підтримуються жителями у «робочому» стані. Про запровадження роздільного збору побутових відходів, їх сортування та вторинну переробку мова йде у стратегічних планах розвитку та першочергових завданнях. Ця тема стає ключовою в ході обговорення перспектив запровадження міжмуніципального співробітництва між громадами.
Команда Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, допомагає громадам знаходити рішення в напрямку поводження з твердими побутовими відходами, організовуючи тренінги, семінари та навчальні візити. Представники громад Чернігівщини також у 2018 році познайомилися із досвідом європейських країн у сфері переробки сміття тощо.
Але реального результату не буде, якщо ініціативу ефективного поводження із відходами не підтримають жителі громади. У сільській місцевості дехто вважає, що у нього на подвір’ї сміття немає, а те, що є спалюється разом із пожухлим листям і закопується в кінці городу. І ніхто не задумується про шкідливі речовини, які потрапляють у повітря, воду, землю.
У Талалаївській об’єднаній громаді роздільний збір сміття та сортування вторинної сировини популяризують та пропагують волонтери. Тут розповідають, що спершу сортувальний пункт облаштували у приватному гаражі, де збирали пластикові пляшки та макулатуру, сировину сортували, а потім здавали у приймальні пункти.
«А потім нам перестало вистачати місця для сміття та формувати мішки для відправлення. Тому ми звернулися до селищної ради громади і попросили приміщення. Вони запропонували будівлю старої лікарні, якою вже давно ніхто не користується», – розповідає Олександр Смалько, волонтер і представник районного благодійного фонду «Прогрес».
За його словами найкраще інформація про необхідність сортування відходів сприймається школярами.
«Проводимо навчання, показуємо ролики, як потрібно поводитися із пластиком. Діти збирають сировину, а за це отримують інформаційні стенди для класів з різних предметів. Кажемо, що із того сміття, що ви зібрали вийшов стенд для класу. І їх це стимулює, класи між собою змагання навіть влаштовують», – каже волонтер.
У приміщенні старої лікарні, під стінками стоять мішки із прозорим та кольоровим пластиком, коробки із відсортованими пляшками (коричневі, зелені, прозорі – всі окремо – такі умови переробників). Окремо не сортовані пляшки та інша сировина. Є коробки із медичним склом. Його за словами Олександра днями привезли медичні працівники. І це на його думку добрий знак, адже раніше ці склянки просто викидали на смітник, а тепер відправлять на переробку.
Частину грошей, яку отримують від здачі пластику та скла, використовують на закупку рукавичок, великих мішків для вторинної сировини та сітки для контейнерів, які самі виготовляють. Хочуть з допомогою місцевих майстрів зробити прес для пластику, щоб можна було більші партії вторинної сировини зберігати.
«Сортуємо руками, прогинаємо, щоб менше місце пляшки займали. І далі відправляємо у Прилуки та Ромни. Хочемо назбирати певну кількість, щоб представники переробних заводів приїхали самі за сировиною. Наприклад, якщо це скло то потрібно назбирати 300 ящиків», — розповідає волонтер.
За словами Олександра, вони власними силами зараз роблять ящики-контейнери для пластику, які встановлять у найбільш людних місцях громади.
«Це такий вручну зроблений ящик 1,2 на 1,2 м – такий собі контейнер із шальовок збитий і обтягнутий сіткою, із спеціальними роз’ясненнями та статистикою: «Україна посідає з 2012 року на 1 місце за кількістю сміття. 7% нашої країни вкрито сміттям – за площею це як Данія. Наша країна не полігон. Давайте сортувати сміття разом», – розповідає він.
Також у громаді збирають батарейки: п’яти торгових точках стоять контейнери для збору, а далі відправляють поштою на утилізацію.
Населення нормально сприймає таку ініціативу. Але ще не всі готові до того, щоб вдома почати сортувати і просто відкинути окремо пластик, окремо органіку та скло. Проте досвід європейських країн доводить, що переробка сировини та її вторинне використання і розумна утилізація – це в першу чергу гроші, а, по-друге, збереження екології.
Оксана Стельмах
