Молодшому сержанту «Скіфу» за 40. Досвіду строкової служби не має. Перед повномасштабним вторгненням пробував розвивати свій бізнес – відкрив СТО для вантажівок. У ЗСУ з лютого 2023-го. Але прагнення вигнати окупанта з рідної землі мотивувало чоловіка за лічені місяці опанувати складну і відповідальну сержантську науку.
Має нагороду «Захисник України» за те, що зумів, як командир відділення, вивести з оточення 20 побратимів.
«Скіф» про себе і не тільки:
— Що потрібно щоб перемогти в бою, питаєте? Грамотний, ощадливий розхід БК. Візуальний контроль, зокрема і своїх побратимів, чітке виконання наказів безпосереднього командира на позиції. Бо будь-який про...б коштує життя. Точно знаю, що перед виходом на позиції я з кожним бійцем переговорю особисто, щоб зрозуміти, чи людина знає, як поводитися в тій чи іншій ситуації, підказати заздалегідь алгоритм дій. Витратити на це можу цілий день, але з пацанами на позиції піду лише тоді, коли знатиму, чого від кожного можна чекати.
Постійно спілкуюся з хлопцями, аби розуміти їхній морально-психологічний стан. Маю знати, як він взагалі в армію потрапив. Маю відчути в людині мотивацію воювати.
А ще важлива фізична підготовка. Зрозуміло, що спецпризначенців собі не наберу, але треба бути готовим хоча б пораненого побратима винести.
Я важу 70 кілограмів і довелося якось 80-кілограмового хлопця вдвох тягнути. Капець, не думав, що людина така важка. Треба могти 8-10 кілометрів спокійно пронести свій рюкзак і БК. А це мінімум 450 патронів. Якщо переживаєш за своє життя, то докупляєш ще напашника якогось. У мене бронік, РПС та інша споряга кілограмів 25, непевно, важать. Плюс рюкзак кілограмів 15 може бути – залежить від пори року. Води я навіть не влітку дуже багато п’ю. Адреналін у бою страшно висушує, однією рукою заряджаєш магазин, іншою пляшку з водою біля себе намацуєш.
За матеріалами ОК «Північ»