Натхнення. Народний поет України з Чернігова Сергій Дзюба та відомий композитор з Кіровоградщини Петро Лойтра вражають натхненням. Нині вони створили водночас три пісні, кожна з яких по-своєму прекрасна, душевна та неповторна!
Одразу ж привертає увагу пісня «Донечка». Слова написали відомий поет Сантош Кумар Покхарел із Непалу та Сергій Дзюба, а музику створив лауреат міжнародних і всеукраїнських премій та конкурсів Петро Лойтра. Це – дуже проникливе, зворушливе та ніжне звернення до доньки.
Взагалі, серед українських пісень про донечку написано небагато, тому особисто у мене – жодних сумнівів, що ця нова пісня стане популярною. Тим більше, що її вже взяв до свого репертуару знаний дует «Крила» (Валентина та Володимир Олійники), з яким Сергій Дзюба співробітничає дуже успішно. Адже «Крила» співають такі його хіти, як «Порадниця свята» та «Я намалюю сон» (музика – відомого композитора Бориса Раденка), «Будь моєю» (музика Петра Лойтри) і «Калина зажурилася» (музика Миколи Збарацького). Кілька цих, без перебільшення, шедеврів уже стали в Україні «Піснями року».
Петро Лойтра
Разом із «Донечкою» дует «Крила» має намір виконувати й пісні Сергія Дзюби «Батьку мій» (музика Бориса Раденка», «Закінчиться війна» (музика Петра Лойтри») та «Сестра» (музика Миколи Збарацького). Справді, дуже потужне та цікаве співробітництво!
До речі, «Донечка» – це не перша спільна робота непальського поета Сантоша Кумара Покхарела та українця Сергія Дзюби. Адже і в нашій країні, та далеко за кордоном викликала великий резонанс їхня пісня про кохання «Будь моєю!» у чарівному виконанні дуету «Крила».
Новостворена пісня «Матусі» (слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби, музика Петра Лойтри) присвячена найдорожчій людині на землі – мамі. Звісно, пісень про рідну матусю написано немало. І Сергій теж створив таку пісню «Порадниця свята», у якої нині три виконавці – народний артист України Леонід Сандуленко, Валентина Олійник (дует «Крила») та Петро Лойтра, який не лише талановитий композитор, а й популярний співак. Однак нова пісня «Матусі», думаю, має чудові перспективи, настільки вона оригінальна та чуйна!
Ще одна напрочуд вишукана пісня, створена обдарованими митцями в липні, – «Душевне тепло». Слова написали знаний поет із Гани Фелікс Атта Амоако та Сергій Дзюба, а музику – Петро Лойтра. Це – глибокі роздуми митця про своє призначення, про твори, які залишаться після його відходу у вічність. Втім, пісня – не трагічна, вона – журлива, але це – світлий смуток, бо, попри все, автор аніскільки не шкодує, що жив не для себе, а для людей і робив добро.
Наразі це – вже друга спільна робота чарівного поета з Африки Фелікса Атта Амоако та українця Сергія Дзюби. Адже спочатку вони створили пісню «Одружений із самотою», а музику написав композитор Петро Лойтра. Він і проникливо виконує її. Це – трепетне зізнання в коханні жінці, яка ставиться на найвищий щабель.
Тож хочеться щиро привітати з новим успіхом Сергія Дзюбу та Петра Лойтру, які навіть за таких важких обставин (Сергій та його дружина Тетяна пережили ворожу блокаду Чернігова та шалені обстріли в рідному місті), все одно продовжують створювати прекрасні, неповторні пісні та радувати серця і душі людей.
Ярослав Маджуга
Тож пропонуємо вашій увазі нові пісні Сергія Дзюби та Петра Лойтри, створені щойно, в липні (ноти — в кінці тексту пісень):
Донечка
Слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби
Музика Петра Лойтри
Ці очі – неповторні та ясні:
В них – всесвіти, глибокі і безкраї,
І барви всі природи навесні, –
Як ти не поряд, завжди уявляю!
Приспів (двічі):
О, донечко, люблю понад усе,
Ці симпатичні ямочки на щічках.
Хай доля найріднішій принесе
Найкращі квіти в росяній травичці!
Ти – сонечко, що світить навкруги
І гріє душу в будь-які морози.
Та серце аж виходить з берегів,
Як в оченятах цих – пречисті сльози…
Приспів.
Ці вишукані руки дорогі,
І німб волосся, чарівний, розкішний…
Ти осяваєш простір навкруги,
Усе життя, немов розквітла вишня!
Приспів.
Твій голос – мов цілюще джерело,
Благословенне, ніжне, миле диво.
Життя до тебе ніби й не було,
А нині бачу – і, як бог, щасливий!
Приспів.
Матусі
Слова Сантоша Кумара Покхарела та Сергія Дзюби
Музика Петра Лойтри
Матусенько, чи передати зміг
Всю ту любов із вдячністю до тебе?
Ти – мій найкращий, щирий оберіг,
У серці і в душі – твій лик, як небо!
Приспів:
Тепер жалкую, що не доказав,
Не висловив, що ти насправді значиш.
І нині вистачає в мене справ,
Та поряд наймилішої не бачу!
За клопотами, суєтою днів,
Не всі слова промовив найдорожчій.
Пробач, матусю, правда, я хотів,
Та відкладав чомусь – щодня, щоночі...
Турботливо, крізь водоспади літ,
Себе ти присвятила найріднішим.
Коли пішла, журився цілий світ…
Тепер живеш – у дітях, внуках, віршах.
Приспів.
Так непомітно, тихо за межу
Враз янголом злетіла, добра й вічна…
Мов скарб найбільший, ніжно бережу
У пам’яті просвітлене обличчя.
Приспів.
Душевне тепло
Слова Фелікса Атта Амоако та Сергія Дзюби
Музика Петра Лойтри
Мандрівка життям, наче потяг швидкий, промайне,
А згодом забудуться очі, вуста та обличчя…
І весни барвисті уже не застануть мене,
А вірші, мов листя, загубляться в часі навічно.
Приспів:
Добро – не кишеня, воно не буває малим,
І створене серцем не варто звіряти з достатком.
Розтануть скарби, мов сніги чи оманливий дим,
Та людяні справи залишаться в душах нащадків!
І лиш милосердя та щире душевне тепло
Не вичахнуть в світі, не змиються зливами в Лету;
А ті, що любитимуть потім, згадають: було…
Помоляться тихо за царство небесне поета.
Приспів.
Бо жив добротою та вірив у справжні дива,
І мріяв тоді, коли навіть нестерпно жилося.
Складалися літери звичні в чарівні слова,
А лезо кривавило п’яти, беззахисно босі…
Приспів.
