Щоразу, коли Сергій Березенко перебуває з робочим візитом в окрузі, він неодмінно проводить і особистий прийом громадян. Останній вересневий приїзд до Чернігова теж не став винятком.
Цього разу на прийом записалися здебільшого люди поважного віку. І це не дивно, бо вони належать до однієї із найвразливіших категорій населення Чернігова. І однієї із найчисельніших. За статистикою, на 1 січня 2018 року на обліку в Пенсійному фонді України перебувало понад 340 тисяч чернігівських пенсіонерів. П’ята частина (78 тисяч) із них проживає в обласному центрі.
За даними, які публікує на своєму сайті Пенсійний фонд України, понад 33% пенсіонерів отримують пенсії в межах від 1500 до 2000 грн. Це фактично на межі прожиткового мінімуму. Торік із 1 жовтня осучаснили пенсії понад 10 млн пенсіонерів. Але на скільки? Якщо звертатися знову ж таки до звітності ПФУ, то на Чернігівщині перерахували пенсії 91% пенсіонерів. Середній розмір перерахунку — 445,90 грн. На жаль, сьогодні навіть таке підвищення не надто відчутне через постійну інфляцію та зростання курсу валюти.
Виживає на 40 гривень у день
Тетяна Цезарівна Сіліковська зізнається — нині виживає тільки завдяки друзям, небайдужим до її вкрай незавидного становища: її пенсія — лише 1700 грн.
«Це мало, — каже жінка. — А якщо врахувати, що треба заплатити за квартиру і залишок розділити на 31 день, то виходить менше 40 гривень. Чи можливо в наш час прожити на 40 гривень на день? Відчиняєш холодильник — а там пусто. Ліки купити собі я просто не можу. Це вже розкіш».
Тетяна Цезарівна Сіліковська
Про таку пенсію розповідає не домогосподарка, а людина, яка все життя, а точніше 36 років, пропрацювала інженером і навіть на керівних посадах. Наприкінці радянських часів вона заробляла 250 рублів на місяць, тоді як зарплата директора підприємства була 300 рублів. При нарахуванні пенсії вона зазначила останні роки, коли був найбільший оклад. Жінка наївно вважала, що цього буде цілком достатньо, аби отримувати гідну пенсію.
«І коли торік у жовтні додали пенсію, то мені приплюсували тільки 170 гривень, — продовжує Тетяна Цезарівна. — Отак собі й міркуєш: у кого не було стажу, то тим до 900 гривень додали 500 грн, у сумі десь 1400, як мінімальна пенсія. Але для чого потрібно було працювати стільки років і отримати пенсію, яка трохи більша за мінімальну?»
Сергій Березенко співчуває чернігівці: доля переважної кількості пенсіонерів у Чернігові й справді незавидна. Чимало людей змушені виживати. Добре, якщо є діти чи внуки, а якщо, як у випадку з пані Тетяною, розраховувати немає на кого? Законотворець вважає: механізми для виправлення цього становища є. Щоправда, діють вони не миттєво. На жаль.
«Насправді тут варто говорити не стільки про пенсії, скільки про капіталізацію оплати праці, — говорить нардеп. — Тобто потрібно підвищувати зарплати, щоб потім ті, у свою чергу, впливали на розмір пенсій. Також потрібно ухвалити ті законодавчі поправки, які дадуть змогу враховувати стаж наших пенсіонерів. Над цим і працюємо. Чергове осучаснення пенсій заплановане на 2019 рік. Це зростання на 50% заробітної плати, і воно, відповідно, теж вплине на ситуацію з пенсіями. Також заплановане і збільшення мінімальної зарплати — до 4200 гривень».
ЖЕК і ремонт
Ще один пенсіонер Валерій Пашков теж скаржиться на маленьку пенсію, проте до громадської приймальні на особистий прийом до Березенка прийшов з іншою метою, незвичною для вуха депутата, — подякувати. Він живе у звичайній «хрущовці» на вул. Полуботка, 16, поблизу 3-ї школи. Будинок був у занедбаному стані, причому настільки, що жителі змушені були звернутися до свого депутата, аби той хоч якось вплинув на місцевий ЖЕК. Настільки був потрібен ремонт.
«Він нам допоміг тим, що змусив ЖЕК зробити деякий ремонт, — розповідає чоловік. — Тоді ж і люки закрили, поштукатурили, пофарбували фасад. Також нам пообіцяли ще й ремонт у під’їзді. Я вважаю, що більш-менш нормально вийшло».
Валерій Пашков
Звісно, без обговорення критичних тем не обійшлося. На перехресті вулиць Полуботка і Мстиславської через те, що поруч запрацював оновлений сквер Богдана Хмельницького, іде інтенсивний дорожній рух. Тому місцеві жителі хочуть, щоб біля другої музичної школи встановили світлофор.
Сергій Березенко зауважує — свій депутатський запит стосовно можливості облаштування на зазначеній ділянці світлофорного об’єкта він дав. Тепер треба чекати, яку ж відповідь стосовно цього надасть міська рада.
«Хоч це й не депутатська робота — встановлювати світлофори (це більше до комунальників), та я все одно її не цураюся, — сказав народний обранець. — Тим більше, що в моєї команди вже був успішний досвід із реалізацією проекту світлофорів зі звуковим сигналом. Цей проект ми здійснили в рамках конкурсу «Креативне місто», він став одним із переможців. Тепер у центрі люди з поганим зором почуваються безпечніше і можуть переходити дорогу, орієнтуючись на звуковий сигнал».
У Чернігові вже багато років діє регіональний осередок Всеукраїнської благодійної організації «Турбота про літніх людей». Незабаром активісти відзначатимуть 10 років від початку співпраці з німецьким фондом.
Лавочка в парку
Людмила Жерносєк, голова осередку, розповідає: чули про багатосторонню підтримку Березенком соціальних ініціатив стосовно літніх людей. «Турбота про літніх людей» — дуже активна організація, яка опікується різноманітними категоріями пенсіонерів. Це і всілякі гуртки для літніх людей, і зустрічі, і освітні та культурні ініціативи.
«Ми хочемо також висадити 10 дерев, установити лавочку, — ділиться вона. — 10 — це не тільки кількість років, а й кількість міст, де працює наша організація. Та виявилося, що влаштувати таку акцію не так уже й просто. Тому нам потрібна підтримка Сергія Івановича».
Людмила Жерносєк
Де активісти хочуть висадити дерева, поки визначаються. Бо висаджуванням у центральній частині міста відає профільне комунальне підприємство «Зеленбуд».
Сергій Березенко коментує: це знову ж таки не зовсім депутатська робота, але зазначає — був би радий, якби активісти розглянули пропозицію зробити такий скверик у Березовому гаю. Так і простіше, і зручніше буде.
В контексті. Громадська приймальня народного депутата Сергія Березенка — одна з найпопулярніших та найактивніших депутатських установ у країні. За три роки роботи до неї по допомогу звернулося понад 7000 чернігівців.
На першому фото: Сергій Березенко
