Цьогорічна осінь щедро наділила Чернігівщину грибами. Не оминула вона й територію Мезинського національного парку. Яких тільки цікавинок серед грибів тут нема, особливо виділяється на узліссях гриб-зонтик строкатий (Macrolepiota procera) – справжній велетень серед своїх родичів.
Плодові тіла вирізняються високою, стрункою ніжкою (до 30 см заввишки) з характерним кільцем і великим капелюшком діаметром до 25–30 см, поверхня якого вкрита темними лусочками на світлому тлі. Молоді плодові тіла яйцеподібні, у процесі росту капелюшок поступово розкривається, набуваючи форми парасолі – звідси й походить народна назва виду.
Гриб-зонтик строкатий належить до їстівних видів першої категорії за класифікацією українського міколога М.С. Зерова. Він цінується за приємний смак і аромат, використовується в кулінарії після термічної обробки. Водночас через зовнішню подібність молодих екземплярів до деяких отруйних мухоморів (зокрема, Amanita pantherina) під час збору потрібна особлива уважність 
Цікавий факт: м’якуш зонтика строкатого накопичує значно менше важких металів і токсичних речовин, ніж більшість грибів. Це пов’язано з тим, що гриб росте на відкритих ділянках, а його міцелій має нижчу здатність до поглинання металів. Однак повністю «імунним» до забруднення він не є, тому збирати його варто лише в екологічно чистих місцях. 
Будьте обережні: навіть їстівні гриби можуть стати небезпечними, якщо їх неправильно обробити чи зібрати в забруднених місцях – поблизу доріг, смітників або промислових зон. Уражені пліснявими грибами або паразитами плодові тіла також втрачають безпечність і можуть викликати харчові отруєння.
Пам’ятайте: збирайте лише добре знайомі гриби, не експериментуйте з невідомими видами та завжди дотримуйтеся правил обробки і приготування. Турбота про власне здоров’я починається з обережності у лісі.
