Робота про рідкісні рослини Семенівського району Чернігівської області виборола диплом 1 ступеня на Всеукраїнській олімпіаді з екології.
Цьогоріч ми з моїм науковим керівником Бузунком П. А. представляли на Всеукраїнській олімпіаді з екології (Вінниця, 21-25.03.16) нашу роботу, яка виборола диплом І ступеня, — «Созологічно цінна флора Семенівського району Чернігівської області та шляхи оптимізації її територіальної охорони».
Упродовж останніх 4 років ми займалися пошуком созологічно цінних рослин Семенівського району Чернігівської області.
До нашої роботи цілеспрямованих досліджень рідкісної флори на території району не проводилося. Наприклад, зовсім відсутні дані по Семенівському району в ЧКУ. Мало що відомо й із інших джерел. Під час досліджень, проведених у попередні роки перш за все Лукашем О. В., виявлено на території Радомської дачі, у лісі біля с. Орликівки і деяких інших ділянках 17 видів созологічно цінної флори.
Основна мета роботи – дослідження червонокнижних та регіонально рідкісних рослин Семенівського району Чернігівської області. До завдань входило: визначення видового складу і популяцій созологічно цінних рослин, картографування й опис ділянок, інформування громадськості. Логічним же завершенням роботи уважатимемо створення нових заповідних територій на території найцінніших знахідок у Семенівському районі.
Було досліджено 21 ділянку Семенівського району, серед яких переважають лісові та гідрологічні заказники, 2 заповідні урочища (Радомська дача і Базарна роща), інші ділянки лісів, водойми, які не мають охоронного статусу.
Усього ми виявили 44 види созологічно цінної флори.
Із червонокнижних рослин у природному середовищі зустрічаються 19 видів, у культурі — 4. Із регіонально рідкісних рослин відповідно – 13 і 1 вид. Знайдено популяції 9 видів, внесених до списків регіонально рідкісних рослин суміжних областей. Більш цінні з червонокнижних видів, як на мене – Diphasiastrum complanatum (дифазіаструм сплюснутий; природоохоронний статус – рідкісний), Diphasiastrum zeilleri (дифазіаструм Цайллера; зникаючий), Jovibarba globifera (борідник паросткововий; зникаючий). Більш цінні з регіонально рідкісних рослин – Juniperus communis (ялівець звичайний; 1 популяція), Opioglossum vulgaris (вужачка звичайна; 1), Polemonium caeruleum (синюха голуба; 1). Серед знахідок рослин, регіонально рідкісних у суміжних областях, найціннішими є Iris aphylla (півники безлисті; 2 популяції), Calla palustris (образки болотні; 1).
Під час виконання досліджень виявлено, що заповідна мережа Семенівського району слабко розвинена. По-перше, відсутні дані щодо існування будь-яких рідкісних видів майже на всіх заповідних територіях і нам частково вдалося заповнити цю прогалину. По-друге, в нас дуже мало заповідних територій взагалі. Згідно з Державною стратегією регіонального розвитку України до 2020 року до 1 січня 2017 року відсоток заповідних територій у державі має досягти 11%, а до 2020 року – 15%. На даний момент для території нашого району ця цифра дорівнює 4,25-4,28%.
Тобто за півтора роки ми маємо збільшити заповідний фонд району майже втричі. Заповідання ж 3 ділянок, у якому беремо участь ми зараз, дасть змогу лише довести відсоток заповідності по району до 7,3%. Тому наша робота ще далеко незакінчена.
Ми визначили три ділянки, які вирізняються багатим складом рідкісної флори. Саме ці території ми намагаємося заповідувати з наданням їм статусу заповідних урочищ.
Назви є умовними, пропонованими нами. Найбільша за площею ділянка — урочище Ісаака Мазепи, є переважно мішаним лісом, широколистяним складником якого є дуби, берези. Із червонокнижних рослин там знайдені популяції коручки чемерниковидної та любки дволистої. Серед інших рідкісних видів варто згадати півники безлисті, зникаючий вид у Польщі, Білорусі, Брянській області. У цьому лісі під час останнього обстеження нарахували понад 3 тисячі особин. Збереженню лісу до цих пір сприяло віддалене його розташування, але минулого літа Семенівським держлісгоспом було проведено капітальний ремонт будівлі місцевого лісництва.
Урочище Йосипа Кам’янецького, розташоване одразу за межею міста, через що переносить значне антропогенне навантаження. В останні ж 2 роки на території ділянки Семенівським держлісгоспом тут проводяться вирубки, не зважаючи на надані нам дані щодо зростання тут щонайменше 9 червонокнижних та 6 регіонально рідкісних видів рослин. Зокрема лише тут, за нашими даними, можна зустріти любку зеленоквіткову, це, також, одне з двох відомих місцезнаходжень гронянки півмісяцевої та лілії лісової й регіонально рідкісних ірисів угорських.
Урочище ім. Івана Мазепи – на кордоні зі Росією. Найменша з ділянок і найбідніша за складом рідкісної флори. Вважаємо за потрібне заповідувати її через виявлення тут гронянки півмісяцевої – рослини ЧКУ з уразливим статусом та ще трьох червонокнижних і 3 регіонально рідкісних видів.
Значний пласт доповіді був присвячений пошуку шляхів порозуміння з працівниками лісгоспу. Учені-екологи були вражені «кваліфікованою» відповіддю директора Семенівського лісгоспу (цей папірець Петро Андрійович нещодавно публікував.
Загалом, висловлюю неймовірні слова подяки:
- Науковому керівнику, учителеві біології Бузунку Петрові Андрійовичу за непосильну допомогу, за підтримку, за любов.
- Директорові Жовтневої ЗОШ І-ІІ ст. Подоляк Ірині Миколаївні, що познайомила мене з пресвітлим чоловіком – педагогічним керівником.
- Консультантові, професору кафедри екології та охорони природи ЧНПУ ім. Шевченка, докторові біологічних наук Лукашу Олександрові Васильовичу за надцінні консультації та сприяння дослідженням.
- Методистові відділу природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського Нікітенко Наталії Вікторівні за цінні поради та висококваліфікований методичний супровід.
- Заступнику голови НЕЦУ Василюкові Олексію за всілякі моменти, пов’язані з підготовкою та представленням проектів створення ПЗТ.
- Старшому викладачеві кафедри екології та охорони природи ЧНПУ ім. Т. Шевченка Яковенку Олександрові Івановичу за допомогу у створенні мап поширення рідкісних видів.
- Батькам, котрі направили мене на путь істинну…
- Усім, хто підтримував повсякчас (і тим, хто хоча б не заважав J).
