Селекціонери з науково-дослідної станції «Маяк», що у Крутах на Чернігівщині, створили сорт цибулі, який не втрачає товарних якостей до нового врожаю.
Середня вага однієї цибулини – близько 200-250 грамів, врожайність 35-40 тонн з гектара. І це – без поливу! За словами науковців, сорт «Чайка» створений із місцевих зразків, тому пристосований до наших широт та адаптивних факторів і, на відміну від голландських сортів, стійкий до шкідників і хвороб.
«Окрім високої врожайності, споживач ставить перед нами вимоги того, аби наша продукція мала підвищений вміст сухих речовин, добре зберігалась, не пошкоджувалась шкідниками та хворобами, і, звісно, мала належний товарний вигляд, – говорить науковий співробітник селекції цибулі дослідної станції «Маяк» Любов Фесенко. – Нині споживач має великий вибір, до того ж в умовах недофінансування ми змушені конкурувати з іноземними виробниками. Втім, у співвідношенні ціни та якості наші сорти нічим не поступаються нідерландським. А через слабку матеріальну базу ми використовуємо мінімум отрутохімікатів, тож можна сказати, що в нас практично органічне землеробство».
Любов Петрівна займається селекцією цибулі з 1985 року. Головне її завдання як науковця – створення сортів і вирощування насіння. До речі, цибуля – одна із перших тем дослідної станції – на рівні з ніжинськими огірками.
Любов Фесенко
У 1997 році крутівські селекціонери створили та передали до загальнонаціонального реєстру сорт «Маяк», у 2005 році – сорт «Заграва» (червоний і фіолетовий), у 2010 році – «Перлина» (білий), у 2013 році – сорт «Галичанка», а 2020 року вивели «Чайку».
«Цей сорт має видовжену яйцевидну форму, середня вага цибулини – 200-250 грамів, – пояснює особливості сорту «Чайка» Любов Фесенко. – Ця цибуля має вищу врожайність порівняно з іншими сортами – в середньому 35-40 тонн з одного гектару. «Чайка» зберігається 7-8 місяців, не втрачаючи товарних якостей, і лежить до нового врожаю».
Серед плюсів сорту – і його невибагливість, бо ж створювали його з місцевих зразків. Він пристосований до наших умов, стійкий до хвороб і шкідників, чим має явну перевагу над сортами іноземної селекції.
Окрім ріпчастої цибулі, на дослідній станції вирощують та селекціонують і багаторічні сорти. Цей вид селекції з’явився відносно нещодавно і продиктований він умовами ринку. Починаючи з 2010 року, тут культивують такі види багаторічної цибулі, як батун, порей, слизун, цибуля запашна. Вони можуть рости на одному місці від семи до десяти років. Вони мають або трубчате, або плоске листя.
«Цибуля-батун має вміст вітамінів, удвічі вищий за ріпчасту цибулю, – пояснює Любов Фесенко. – У дикому стані ця цибуля росте в Сибіру. Зовні нагадує цибулю-порей. Батун дуже холодостійкий і порівняно посухостійкий. Типових цибулин не утворює. Цибулина несправжня, без закритих соковитих лусок, відкриті соковиті луски переходять в листя. Вирощують батун на перо. На одному місці вона росте до п'яти років. На 2-3-й рік галузиться, утворюючи на підземному пагоні до 40 гілок. Урожайність – 35-40 тонн з одного гектара. Економічно він вигідніший у п’ять разів, ніж ріпчаста цибуля, адже батун вирощують на зелень, де є попит ресторанів. Запашна має присмак часнику, – продовжує селекціонер. – Порей – це дворічна культура. Усі наші сорти добре витримують зиму і є морозостійкими».
У дослідній станції кажуть, що поруч із ріпчастою цибулею намагаються розвивати і напрямок вирощування сортів на зелень, оскільки споживач хоче бачити не лише традиційну цибулю з овочевого набору, але й багаторічну.
* * *
Якщо вас зацікавили сорти овочів, що культивуються на науково-дослідній станції «Маяк», – звертайтесь до Надії Іванівни Птухи за номером 0680930316.
Віталій Назаренко, фото автора
