ПРОБЛЕМА. У Чернігівській області у великих масштабах знищуються самосійні ліси, в той час як держава на нові лісонасадження (лісовідтворення) витрачає шалені кошти.
Матінка-природа навчилася пристосовуватися до змін, які виникають через людську діяльність, тож розумно використовує будь-яку ситуацію, аби мінімізувати наслідки зовнішнього впливу. Природнє заліснення територій – один із факторів такого явища.
Лісівники, та й не тільки вони, висаджуючи щороку молоді сіянці майбутніх лісів, витрачають величезні кошти та час. А тут природа сама начебто підказує та допомагає людині у прагненні зберегти планету і розумно «розподіляє» земельні площі під лісові насадження. На жаль, через прагнення якомога більше нажитися фінансово, тисячі гектарів самозасіяних площ, на яких виросли вже чималенькі сосни, ялини, берези тощо, сьогодні безжально знищуються під оранку.
Аби зберегти такі ліси та якомога менше використовувати державні кошти на заліснення нових площ, минулого року Верховна Рада України ухвалила закон, який дає можливість легалізувати заліснені території.
Але не все так просто. Є ліси, які виникли природно, у т.ч. і на ділянках сільськогосподарського призначення. Це так звані самосійні ліси, які, як правило, виникають на землях запасу, що не використовуються місцевими громадами. А є ще такі, які насіялися на землях, що були розпайовані у свій час, але з певних причин такі площі не оброблялися. Керівники агрофірм, а найчастіше вони безжалісно знищують самосійні ділянки, кажуть: «А нам чим розраховуватися з власниками паїв, якщо з такої площі жодного зиску»?
І така позиція керівників агрофірм дійсно заслуговувала б на увагу, якби не одне «але». Коли викорчовуються дерева на родючих землях відповідної категорії, то це ще можна якось і зрозуміти, але ж більшість самосійних лісів ростуть на землях, які абсолютно непридатні до культивації будь-яких сільськогосподарських культур.
– Власникам тих земельних паїв, де колись самонасіялися, а зараз вже виросли дерева, треба, аби держава відпрацювала механізм стосовно надання грошової компенсації, – таку думку-пропозицію висловив лісничий Ріпкинського лісництва філії «Городнянське лісове господарство» ДП «Ліси України», депутат Ріпкинської селищної ради Олександр Зогий.
Погодьтеся, слушна пропозиція фахівця лісової галузі.
Олександр Зогий
Поблизу села Даничі на Ріпкинщині вже знищено тридцять гектарів дорослого самосійного лісу. І тепер мертві дерева величезними кагатами висихають на весняному сонці, до того ж, і це також не другорядне питання, створюють пожежну небезпеку для довколишніх державних лісів Ріпкинського лісництва філії «Городнянське лісове господарство» ДП «Ліси України» та лісів райагролісу. Це землі колишнього колгоспу, піщані, майже непридатні для сільськогосподарського виробництва.
Власники паїв свого часу передали їх орендарям, а ті не використовували за призначенням. От і виросли ліси замість сільськогосподарських культур. Тепер орендарі вирішили звільнити свої ділянки від цього подарунка природи і жорстоко пустили вже дорослі дерева «під сокиру», яку сьогодні замінили потужні величезні трактори.
Як зазначалося вище, з прийняттям нового «лісового» закону, лісівникам надали можливість узаконювати через відповідні процедури самосійні ліси на землях сільськогосподарського призначення. Цим можна збільшити лісистість України на 500 тисяч гектарів та при цьому заощадити сотні мільйонів гривень державних коштів. Адже створення та догляд за гектаром лісу коштує декілька десятків тисяч гривень. Крім того, прийнятий закон допоможе втілювати в життя програму Президента «Зелена країна» – висадження мільярда дерев до 2025 року.
Тож тепер місцеві підрозділи Держлісагентства мають усі правові підстави звертатись до територіальних громад або військових адміністрацій із клопотанням про передачу заліснених територій. Після отримання згоди та відповідного рішення про передачу таких ділянок оператори державних лісів оформлюють документи про зміну статусу угідь та починають догляд за ними.
І добре, що цей Закон вже запрацював. Протягом двох останніх місяців нашими територіальними органами та підприємствами до місцевих органів влади подано понад півтори тисячі заявок з пропозицією переведення ділянок загальною площею майже у 42 тисячі гектарів до лісового фонду України.
20 квітня депутати Ріпкинської селищної ради провели чергову сесію. Як розповів голова Ріпкинської територіальної громади Сергій Гарус, депутати вирішили передати 17 гектарів самосійних лісів біля села Рашкова Слобода державному лісогосподарському підприємству «Ліси України», а саме філії «Городнянське лісове господарство», а також ще одну ділянку площею 44 гектари біля села Чудівка.
– А взагалі у нас десятки тисяч гектарів заліснених земель. Тож до захисту вже дорослих самосійних лісів потрібен державницький підхід. Тобто держава, можливо, навіть фінансово має відшкодувати власникам паїв їхню вартість, – акцентував Сергій Гарус.
Сергій Гарус
Лісничий Ріпкинського лісництва Олександр Зогий по-справжньому вболіває за життя лісів, а тому дуже часто на сесіях селищної ради порушує такі проблемні питання. Дізнається, що не розуміє теж дивної логіки деяких осіб у підходах до самонасіяних лісів.
– Адже природа сама постаралася, заповнила непридатні землі деревами, і притому, зауважте, без жодних фінансових вкладень та зусиль, можна сказати – зробила нам такий величезний подарунок, створивши здорові ліси. А їх так безжально нищать. Цьому треба покласти край! – впевнений у своїй позиції Олександр Зогий. – А ще ж, коли вирубуються ось такі ліси, то це йде і врозріз з Програмою Президента «Зелена країна», яка навпаки передбачає збільшення лісистості в нашій державі! А якщо так знищують самосійні ліси, то про яке виконання цієї Програми можна вести мову?
Він розповів, що в лісництві, де він працює, цієї весни відновили на зрубах попередніх років сім з половиною гектарів, на 28 гектарах провели доповнення новими сіянцями. Щороку тут проводять акції, рахують кожне деревце. На одному гектарі висаджують шість тисяч дерев.
Аналогічну думку щодо збереження таких лісів висловив і біолог, місцевий краєзнавець Володимир Попруга:
– Біля сіл Зубахи та Сенюки Ріпкинської територіальної громади – більше ста гектарів самосійного лісу. Вони виросли на землях колишнього колгоспу «Червона зірка». Землі тут бідні, піщані, непридатні для вирощування сільськогосподарських культур. Тепер ці самозаліснені ділянки межують з лісами ДП «Ріпкирайагролісгосп». Щоб їх врятувати, держава має допомогти домовитися з власниками цих земель і передати у комунальну або державну власність.
Володимир Попруга
За даними Держлісагентства України, за оцінками різних експертів, у нашій державі – приблизно 500 тисяч гектарів лісів, які офіційно такими не вважаються. Це якраз ці ліси, про які ми зараз і ведемо мову.
– Між тим самосійні ліси, порівняно з висадженими штучно, більш стійкі до несприятливих зовнішніх факторів – посухи, шкідників, – наголосив Олександр Зогий. – Природа сама створила ці ліси. Отож маємо бути максимально зацікавленими у їх збереженні.
Як же реагує місцева влада на вимоги нового закону щодо збереження самонасіяних лісів? Досить по-різному. Наприклад, у Чернігівській області на 310 клопотань на загальну площу 12 тисяч 383 гектари отримано позитивних відповідей лише 55 на загальну площу 3 тисячі 149 гектарів. А відмов отримано 142 на площу 4 тисячі 293 гектари. На інші клопотання філіям ДП «Ліси України» у Чернігівській області відповіді не були надані.
Подробиці — у відеосюжеті:
Сергій Кордик, Микола Тищенко
