Якщо звалив на себе важку ношу – не чекай на допомогу з неба, а рукава закачуй і голову вмикай.
Років три тому в Щаснівці Бобровицької громади на Чернігівщині, біля невеличкого місточка через пересохлу річечку Недра, спиляли стару вербу, і там її залишили. Організатори цієї розчистки узбіччя дороги придумували різні причини, чому не забирають товстелезний, трухлявий стовбур, що не красить центр села.
Недавно Щаснівський відділок товариства «Земля і воля» очолив Володимир Пилипенко, котрий швидко роздивився і зрозумів, що не існує ніякої проблеми, щоб забрати від мосту цей непотріб. За допомогою «Джон Діра» завдання було виконано за 15 хвилин.
Володимир Пилипенко
Активно взявся новий керівник відділку Володимир Пилипенко (офіційна посада – заступник генерального директора ТОВ «Земля і воля) за наведення порядку по всіх вулицях сіл Щаснівка і Осовець, які входять до старостинського округу. Про це написали до редакції жителі вулиці імені винахідника Якова Рощепія, інших вулиць двох головних населених пунктів. У листі наголосили, що господарську руку нового керівника помітили всі корінні жителі й дачники.
Відчули люди й те, як завзятого організатора наведення порядків на вулицях обох сіл відразу підтримали матеріалами і технікою генеральний директор товариства, Герой України Леонід Яковишин і виконавчий директор Валентина Чернякова. Тож і попросили редакцію газети донести до цих керівників подяку від усієї громади за допомогу в перетворенні їхньої древньої території на впорядковані населені пункти. При цьому зазначили, що й вони – пенсіонери та інші, молодші жителі – не стоять осторонь у питаннях наведення порядку, власноруч багато роблять. Згадали й давню народну мудрість: найголовніша якість керівника – це енергія. А також – глибоке усвідомлення, що немає нічого неможливого, але й ніхто з сторонніх за тебе нічого не зробить.
Для наведення порядку господарство надає сучасну техніку
У центрі Щаснівки з’явилися й інші зарості, зокрема навколо давно не працюючого чималого приміщення магазину, побудованого колишньою райспоживспілкою. Тобто, воно не належить товариству «Земля і воля», але новий керівник відділка не міг залишити його в страшному вигляді, бо воно неподалік контори відділку. Тож, коли взявся за впорядкування території біля контори, організував очищення від хащ й чуже приміщення в самому центрі села. Зараз там картина змінилася. Про це також написали ветерани в листі до редакції газети. До речі, першим підписантом стоїть Петро Московко, колишній тракторист колишнього колгоспу. Він проживає в Осовці, далеко від центру Щаснівки, але пишається тим, що його майже сусід Володимир Олексійович взявся за наведення порядку в селах, де орендує землю товариство «Земля і воля».
Трирічна проблема спиляної верби вирішена за 15 хвилин
Пояснили селяни й повну причину написання листа в редакцію: не тільки заради подяки керівникам за приємні зміни в селах, а й щоб розповісти на всю область, як покращується ситуація там, де є керівники з енергією.
Радіє таким змінам й староста старостинського округу Алла Костюк. Нічого нового не додалося в її обов’язках, але як стали гарнішати на очах села! Звісно, і її невелика команда активістів старостату завзято долучається до змін на краще, організовує людей на суботники, на збір коштів і продуктів для Збройних Сил України, допомагає переселенцям із тимчасово окупованих територій, піднімає на громадську роботу дачників. Хвалиться, що тепер набагато легше «розворушувати» їх для наведення порядків на вулицях і приватних садибах. Надихає на це приклад відділку господарства.
Аграрний колектив з ранньої весни й до пізньої осені – в полі. Тепер доводиться працювати і в умовах частих повітряних тривог, але не забуваючи й про головний обов’язок перед державою – регулярне наповнення державної скарбниці для соціальних потреб та зміцнення обороноздатності країни. І в цих страшних воєнних умовах справжні господарі українських земель, українських населених пунктів і на хвилину не забувають про належний порядок там, де живуть і працюють. Це – важливий обов’язок перед громадами й тими земляками, хто їх захищає на передовій, хто голову поклав за цивілізоване життя в незалежній рідній країні.
Григорій Войток
