7 липня 1900 р. в Умані народився Юрій Корнійович Смолич, український письменник.
Автор понад 40-а збірок оповідань та повістей. Один із основоположник фантастичної прози в українській літературі.
Редагував ряд журналів. Герой Соціалістичної Праці (1970), голова Спілки письменників України (1971—1973), делегат двох з’їздів КПУ.
Помер 26 серпня 1976-го в Києві.
Вже після розпаду СРСР підтвердилися чутки про співпрацю з органами НКВС-КДБ (зокрема із щоденників Олеся Гончара). Систематично писав доноси на Олександра Довженка, вимагав виключення із Спілки письменників Ліни Костенко, а коли сам очолив цю організацію, то домігся вигнання звідти Івана Дзюби.
Вважається, що спецслужби завербували Юрія Смолича, оскільки той свого часу служив артилеристом у Петлюри.
Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання bilahata.net
На першому фото museum.dp.ua: Юрій Смолич. «Мир хатам, війна палацам»