21 жовтня виповнилося 343 роки з дня народження видатного державного діяча України, гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика — автора однієї з перших європейських Конституцій нового часу.
Народився Пилип Орлик у шляхетській родині чеського походження. Здобув чудову освіту у Віленському єзуїтському колегіумі та Києво-Могилянській колегії. Відомо, що Орлик володів польською, болгарською, італійською, латинською, церковнослов’янською та іншими мовами. Обдарованого шляхтича помітили у київській митрополії та запропонували йому посаду писаря. Однак Пилипу не судилося стати церковним діячем — за кілька років доля пов’язала його з Військом Запорозьким. Гетьман Іван Мазепа зробив Орлика генеральним писарем і своїм радником. «Від Богдана до Івана не було у нас гетьмана», — приповідали сучасники Мазепи.
Вже остаточно забулися часи Руїни, козацька держава процвітала; під Мазепиною булавою об’єдналися обидва береги Дніпра. І всі ці досягнення були поставлені під загрозу через імперську політику Петра І. Пилип Орлик був серед тих представників козацької старшини, які підтримали виступ Мазепи, а після поразки під Полтавою емігрували в Османську імперію. Невдовзі Мазепа помер і першу в історії українську політичну еміграцію, «мазепинців», очолив Орлик.
У 1710 році новий гетьман уклав зі старшиною Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького, які часто називають «першою українською Конституцією». У них йшлося про зобов’язання гетьмана дотримуватися прав і свобод своїх підлеглих. З допомогою Кримського ханства Орлик здійснив похід на Правобережжя. На жаль, успіх виявився нетривалим, і невдовзі козаки гетьмана були змушені відступити у Молдову. Туреччина уклала мирні договори з Росією і Польщею: Правобережжя повернулося під владу Варшави. З тих пір Орлик багато подорожував, він звертався з маніфестами до правителів Швеції, Франції, Англії, Польщі, та інших держав, у яких шукав підтримки справі визволення України. Пилип Орлик зумів привернути увагу Європи до українського питання.
Максим Майоров, Український інститут національної пам’яті
