Наталя Бузовєрова з Прилук: «Сьогодні газета «Чернігівщина» для мене – одна з найголовніших подружок і порадниць».
Тижневик «Чернігівщина» продовжує щотижневий розіграш призів, котрий подобається читачам. Цього тижня удача посміхнулася передплатниці з Прилук Наталі Бузовєровій. Вона передплатила свою улюблену газету «Чернігівщина», одразу ж надіслала квитанцію на наш конкурс і виграла п’ять кілограмів прального порошку. З чим ми її із задоволенням і вітаємо!
Наталя Бузовєрова в дитинстві була спортивною дівчинкою: займалося волейболом, легкою атлетикою, робила захоплюючі танцювальні вправи на ковзанах… Здавалося б – здоров’ю, енергійності не буде кінця. Але з віком почала хворіти, тепер доводиться все частіше лягати в лікарню, турбують хвороби судин та суглобів…
Так, колись була енергійною, непосидючою, хваткою, бралася за кожну нову цікаву справу. Працювала на фабриці головних уборів, на птахофабриці. Завжди – в передовиках виробництва, отримувала премії і нагороди…
Має напрочуд гарний голос, тому весь час була активною учасницею художньої самодіяльності прилуцького міського будинку культури – співала з сестрами в тріо, в ансамблі, у хорі…
Зізнається, що не може жити без української народної пісні. У неї цілі зошити і блокноти з текстами пісень. До БК вже не дійде, на сцені вже не виступає, так хоч дома наспівається – сама собі співає…
Хоч і почувається вона не завжди добре, а квітник свій біля під’їзду багатоповерхового будинку не покидає. Як не тяжко – займається квітами помаленьку. Телефонує сестрі: прийди хоч, глянь, як тут у мене тюльпани розквітли… Багато років поспіль квітнуть на її клумбі чорнобривці, нарциси, хризантеми, півонії і ромашки…
Намагається не віддалятися від світу через хворобу, бути корисною для людей, допомагати їм у міру власних можливостей. Пам’ятає всі дні народження рідних, друзів, однокласників, завжди телефонує, щоб поздоровити, і обов’язково – у віршованій формі. Турбується, якщо хтось із них захворів…
Зізнається, що самотність і поганий стан здоров’я допомагає їй перемогти газета «Чернігівщина»:
– Вона стала для мене однією з найголовніших подруг і порадниць у моєму віці. Із задоволенням читаю її вже не перший рік. Від початку до кінця читаю, потім – передаю своїй подрузі Тетяні, щоб вона теж все прочитала, і ми обговорили статті. Коли дихаю свіжим повітрям вечорами на лавці під під’їздом, то переказую зміст матеріалів сусідам… Навіть не знаю, як деякі люди дивляться той тік-ток, блогерів і дізнаються про всі новини з Інтернету! Подивиться, які там жахливі заголовки, скільки там брехні і знущання над нами – то нас лякають ядерним вибухом, то пишуть що російський диктатор вже помер, а він – живіший за всіх живих… У «Чернігівщині» немає таких заголовків, немає таких знущань. Це чесна, об’єктивна газета, з дуже цікавими матеріалами і талановитими журналістами. Кожну неділю я чекаю її з трепетом, а якщо вчасно не отримую, одразу ж дзвоню на пошту! У моїй ситуації мало радощів і приємних моментів, а газета допомагає мені жити, радити тому, що я живу… Що я ще в змозі читати, дізнаватися про все, що відбувається у нас в області, у світі. Про які цікаві долі, про яких незвичайних людей розповідає нам газета! Які люди у нас – сильні, хоробрі, незламні… Сподіваюсь дожити до тих часів, коли моя улюблена газета напише нам про кінець війни, про нашу перемогу…Бажаю всьому колективу редакції терпіння, наснаги, нових тем. І завжди залишайтеся на верхній сходинці професіоналізму, чесності, любові до людей!
Підготувала Олена Верба
