Другий рік поспіль у прикордонній з Білоруссю Любецькій об’єднаній територіальній громаді не втихають протистояння між частиною депутатського корпусу та керівництвом громади.
Опоненти голови ОТГ Сергія Пінчука звинувачують його у розтраті бюджетних коштів, земельних махінаціях, завищенні тарифів, хамській поведінці та втрачених можливостях. Минулого року навіть ініціювали відкликання його з посади, назбиравши близько 1200 підписів мешканців громади. Натомість сам Сергій Пінчук стверджує, що звинувачення на його адресу – абсурдні, підписи збирали обманом, воду ж каламутять представники однієї політичної сили, інтерес якої підігрівають латифундисти через відмову здавати їм в оренду задешево землю. Що ж насправді відбувається в Любецькій ОТГ?
Активіст: «Ми потопаємо в смітті»
Минулий рік видався не вельми успішним у політичному плані для голови Любецької ОТГ Сергія Пінчука. З найгучнішого – публічний скандал і побиті горшки з тодішнім нардепом по округу, забудовником Максимом Микитасем та неодноразові спроби представників обласної організації «Батьківщини» зняти його з посади. Результат всім відомий: Микитась програв вибори і опинився під слідством через забудовний скандал, а спроби зняття Сергія Пінчука закінчились фіаско – не вистачило голосів.
Була ще одна спроба – відкликання з посади селищного голови за народною ініціативою. Про неї розповідає любеччанин Сергій Заліський.
«У позаминулому році, коли Пінчук звітував про свою діяльність, майже сто відсотків присутніх на зборах людей прийняли рішення визнати роботу Любецької селищної ради незадовільною і вирішили ініціювати процедуру відкликання селищного голови, – розпочинає Сергій Заліський. – Було зібрано 1200 підписів під зверненням до БПП про відкликання Пінчука з посади. Що робить голова? Він подає позов в адмінсуд про визнання дій незаконними. В результаті і перша інстанція, і апеляція відмовили йому у задоволенні позову. Але з того часу для нас нічого не змінилося. Ми вже сумніваємось в тому, що нам вдасться відкликати голову з його посади».
Любеччанин говорить і про грубі порушення селищною радою екологічного законодавства.
«Наша громада в цілому потопає в стихійних сміттєзвалищах, – нарікає він. – Після перевірки держекоінспекції по більш ніж 11 пунктах приписів щодо організації вивезення сміття, ліквідації стихійних звалищ тощо нічого не було зроблено. Крім того, – додає Сергій Заліський, – на території селищної ради за сумнівними ордерами було вилучено до 2 тисяч дерев. На превеликий жаль, ні на запити громадськості, ні на запити депутатів про те, яким чином визначалась кубатура деревини, яка її вартість, сортимент, а найголовніше – скільки було отримано коштів і куди вони були потрачені – голова так і не відповів».
Депутат Любецької селищної ради Олександр Максименко також нарікає на погіршення екологічної ситуації в Любечі – розростанню діючого сміттєзвалища та збільшенню кількості несанкціонованих смітників.
«У громаді є два трактори, але до цього часу роботу з вивозу сміття не було налагоджено, – обурюється депутат. – Сміттєзвалище на південно-західній околиці Любеча вже впритул підходить до самого селища. Я на кожній сесії говорю про екологію. Голова нас слухає, але не чує».
«А яке у вас бачення вирішення проблеми?», – запитуємо в обранця.
«Поки що ніякого, – відповідає Олександр Олексійович. – Це питання не обговорювалось. Була пропозиція Пінчука возити сміття на Чернігів, але ж це обійшлося б дорого для мешканців громади. Частину сміття, наприклад, можна спалювати, можна сортувати тощо».
Депутат додає, що Держекоінспекція вже тричі штрафувала голову за порушення норм екологічного законодавства.
«Цей штраф для нього – копійки, якщо в нього зарплата 26-30 тисяч гривень, – каже Олександр Максименко. – Ми хотіли позбавити його премії, але нічого не вийшло. Він такий не один – у нас старости отримують до 18 тисяч гривень, бухгалтери – до 15 тисяч гривень зарплат».
У Любеч приїздив аудит
В руках у Сергія Заліського – цілий стос документів, серед яких і дані перевірки Держаудитслужби.
«В аудиторів виникло багато зауважень щодо роботи селищної ради, – говорить активіст. – Так, за результатом державного фінансового аудиту загальний обсяг втрат у 2018 році склав 4 мільйони 903 тисячі гривень. Тобто бюджет громади недоотримав майже 5 мільйонів гривень. А незабезпечення органом місцевого самоврядування захисту майнових інтересів у судовому порядку призвело до недоотримання доходу у загальний фонд бюджету ще на суму 4 мільйони 172 тисячі гривень. Це означає, що селищний голова мав захистити інтереси громади, подавши до суду позови на неплатників податків. Цього не було зроблено. Я так розумію, що є якісь домовленості: він не подає до суду, минають три роки позовної давності – і всі борги списуються, – підозрює Сергій Заліський. – Також було зафіксовано завищення обліку основних засобів, які були передані у комунальну власність на суму 2 мільйони 22 тисячі гривень. Ідеться про КП «Любецьке», якому передали основні засоби, балансову вартість яких штучно завищили. Так от – на ці 2 мільйони гривень нараховуються амортизаційні відрахування, які відносяться до тарифу – тобто ці гроші закладені в тариф, тому такі завищені розцінки на водопостачання та водовідведення».
Активіст пояснює: свого часу селищний голова вирішив створити комунальне підприємство, яке б надавало послуги з водопостачання та водовідведення. До того часу ці послуги надавала приватна фірма, і теж – за високими тарифами.
«Рішенням сесії було дозволено використати тарифи приватного підприємства, які нам до цього часу ніхто не обґрунтував», – каже Сергій Заліський.
«От люди кажуть: депутати прийняли тарифи, – не витримує депутат Любецької селищної ради Сергій Білорус. – Та ми не приймали такого рішення, це – виконком, в якому поголовно сидять люди Сергія Пінчука. Тарифи мають бути обґрунтованими, але ми не почули до сьогодні жодного обґрунтування. Вартість куба води – 100 гривень за водопостачання та водовідведення. Що стосується депутатів, у нас їх 25. Більшість була опозиційна, але все змінилося – багатьох він купив посадами».
«Найбільше його «досягнення» – закрита Любецька лікарня, – обурюється активіст Заліський. – На одному із сходів громадян він зобов’язався, що створить комунальне підприємство «Любецька лікарня», але цього не було зроблено. Я проаналізував, що за 2018 рік більше 6 мільйонів гривень було витрачено на утримання відділу освіти та районної лікарні Ріпкинської районної ради».
«А тепер ще з березня збираються й амбулаторію закрити, – додає місцевий мешканець Борис Хвостик. – Тепер треба везти аналізи в Ріпки і платити за все про все 320 гривень. Ніхто за людей не думає. Він на виборах обіцяв тут і те, що роддом буде працювати. Аякже! Ми йому хочемо щось підказати, а він своє гне».
Земля, бюджет, гранти
Нарікання стосувалися і щодо ініціативи голови перевести вторинну ланку медицини на обслуговування в Славутич, а не в Чернігів, і небажання розвивати місцевий спорт, деякі депутати нарікали і на непрозорість у земельних питаннях.
«Голосування відбувається без рішення комісій, по списках, багато поданих заяв взагалі не розглядаються», – каже Сергій Білорус. – Землю роздає навмання, кому вважає за потрібне».
Депутат селищної ради Марія Репех, яка водночас є членом бюджетної комісії, обурена витратами бюджету на 2020 рік.
«У 2019 році трохи більше 4 мільйонів гривень було закладено на видатки споживання при бюджеті 26,6 мільйона гривень – це з субвенціями, а власних надходжень – 18,6 мільйона гривень, – говорить жінка. – У 2020 році закладають вже 7,5 мільйони гривень на утримання адміністративного апарату. Ще одне болюче питання: на території нашої громади соціальний захист нам забезпечували з райцентру. Так, у 2019 році ОТГ перераховувала Ріпкам майже 800 тисяч гривень, а цього річ у бюджет заклали 1,77 мільйона гривень, при чому 770 тисяч – на 13 соцпрацівників, а ще 1 мільйон гривень – на апарат. Оце так ми створили свій соцзахист! Так що ми виграли?».
Сергій Заліський вказує на нецільові витрати при затвердженні містобудівної документації. Розповідає, що в програмі є пункти, за якими музей «Древній Любеч» надавав селищній раді документацію, натомість розробку аналогічної документації заклали в кошторис.
«Так, на виготовлення історико-архітектурного опорного плану селища Любеч було витрачено 195 тисяч гривень, але цю документацію в готовому вигляді ми голові надавали, – каже активіст. – На виготовлення плану червоних ліній всіх категорій (охоронних зон) було витрачено 220 тисяч гривень. Це ми також надали. Ще 265 тисяч – на виготовлення плану зонування територій Любеча, який ми також надавали. У 2019 році селищна рада заплатила за розробку «технічки» 750 тисяч гривень, а документації до цього часу ніхто не бачив».
Депутати скаржаться і на відсутність роботи селищної ради з грантовими проектами Мінрегіонбуду та ігнорування екологічних проектів, кошти на які погоджувався надати обласний бюджет. Дійшло до того, що серед людей вже всерйоз побутує думка про те, що нинішній голова Любецької ОТГ Сергій Пінчук прийшов у Любеч, аби розвалити громаду і приєднати її до Ріпок. Наскільки справедливими є звинувачення в бік селищного голови і чому він не може знайти порозуміння з деякими депутатами та мешканцями громади, ми поцікавились у самого Сергія Пінчука.
Коментар Любецького селищного голови Сергія Пінчука
Сергій Пінчук
«Відверто кажучи, мені складно в цій ситуації що-небудь коментувати. Все, озвучене депутатами – не більше, ніж вигадка. Приміром, Держаудитслужбу викликав особисто я, і якби вони знайшли озвучені Сергієм Заліським витрати, то я б тут з Вами не розмовляв, – говорить Любецький селищний голова Сергій Пінчук. – Що стосується тарифів. Вищезгаданий Заліський тривалий час був директором приватного підприємства, яке надавало послуги ЖКГ населенню і заробляло на цьому гроші.
Свого часу вони відмовились від обслуговування будинків, але заробляли на водопостачанні та водовідведенні, і саме вони дерли три шкури з людей. Уявіть собі: в маленькому Любечі заробити на джипа і приховувати це від громади! А коли прийшов я, то прикрив їм лавочку, створивши комунальне підприємство. Більше того, ми хотіли зменшити тариф, але Антимонопольний комітет після проведених розрахунків не дозволив нам цього зробити, бо обґрунтував у такому разі об’єктивну збитковість підприємства.
Разом із тим за цей короткий період часу ми привели до ладу водне господарство, оновивши основні засоби, – продовжує голова ОТГ. – Можна довго говорити і спростовувати сказане вище, але це виглядає так, наче я перед ними виправдовуюсь. Насправді мені немає перед ким виправдовуватись, бо коли депутат Максименко говорить про сміття, то нехай розкаже, як держекоінспекція наклала на нього штраф за несанкціонований викид сміття. Сьогодні ми шукаємо виходи по нашому сміттєзвалищу. Проблема дійсно існує, але там знайшли сибірську виразку і ми наразі маємо зв’язані руки, хоча паралельно шукаємо вихід. Я як голова селищної ради неугодний деяким політичним силам, які безрезультатно намагалися мене скинути з посади, за яку я, до речі, не тримаюсь. Я неугодний латифундистам, які підігрівають інтереси окремих осіб, переслідуючи мету за безцінь орендувати землю громади. Але всю цю ситуацію розігрує десяток людей, переслідуючи в тому числі і власні інтереси: тому підприємство віддай, тому ставок вирий. Цього не буде, бо я прийшов працювати не на окремих осіб, а в інтересах всієї громади».
Любецький селищний голова Сергій Пінчук погодився більш детально прозвітувати по всіх згаданих питаннях та розкрити підводні камені вже найближчим часом, а перед громадою публічно пообіцяв прозвітувати вже в березні. Каже, що такий звіт у нього вже давно запланований.
Редакція має намір виїхати в Любеч в день звіту голови ОТГ для об’єктивного висвітлення подій.
Віталій Назаренко.
Фото та відео: Сергій Кордик
Комментирование закрыто