За декілька років для учасників АТО/ООС футбол став частиною життя і певною реабілітацією після повернення з фронту. Разом з тим, за досить невеликий час ветерани Чернігівської області створили досить потужну футбольну команду, яка грає й наразі. Проте разом з радістю перемог та відчаєм поразок існує низка проблем, які потребують вирішення з боку саме місцевої влади, на думку самих гравців, аби ветеранський футбол Сіверського краю розвивався та набирав обертів.
Транспорт, спортивний одяг та футбольний інвентар – основні проблеми
Раніше вони збиралися та грали як аматори. Проте згодом тренер ретельно вивчав особисті навички та натхнення кожного гравця. Внаслідок цього і стало можливим створення футбольної команди.
— Я раніше проходив службу в поліції, виконував завдання на Сході України. Зараз певний час вже на пенсії. Загалом наша команда складається з діючих військовослужбовців та ветеранів, які проходили або наразі проходять службу в органах Національної поліції. В 2019 році ми об’єдналися з військовослужбовцями Чернігівського гарнізону і вирішили створити власну футбольну команду дивізіону «Північ» Всеукраїнської ліги учасників АТО — «Старт АТО» Чернігів, — розповів тренер та капітан зазначеної футбольної команди, ветеран АТО/ООС Дмитро Тарасенко.
Велика жага до перемоги дозволила чернігівським футболістам в перший рік існування посісти четверте місце у своїй групі і потрапити до фінальної частини чемпіонату, яка проводилася на навчально-тренувальній базі київського «Динамо» у Конча-Заспі. За регламентом лише перші чотири команди з кожного дивізіону, яких наразі 6, можуть потрапити туди. В подальшому, після жеребкування, вже визначається і переможець цього турніру на стадіоні імені Валерія Лобановського в Києві.
Великою проблемою, яка існує і зараз для футболістів є транспорт, який потрібен для проведення виїзних матчів у Сумській, Київській та Житомирській областях.
— Дуже сильно в цьому нам допомагає керівництво оперативного командування «Північ», яке періодично надає свій транспорт для проведення змагань в інших містах та військового медика для домашніх ігор. Водночас вільний транспорт у військових не завжди є і ми намагаємося навіть домовитися з місцевими перевізниками аби е не було досить затратно для нас. Деякі хлопці на матчі використовують власний автотранспорт. Поряд з цим це все ж таки вимагає певних коштів з власної кишені, — зазначив Дмитро Тарасенко.
Тягар фінансових затрат на транспорт вплинув на те, що воїни не змогли минулого року виїхати на декілька виїзних футбольних матчів і як наслідок — гідно не закінчили турнір.
Для багатьох гравців команди футбол вже став сенсом життя і вони готові йти на все аби їхня команда існувала та розвивалася. Фінансові труднощі давалися в знаки для деяких футболістів та й інколи у них навіть було бажання піти з футболу, проте постійно щось зупиняло, адже футбольна команда, яка ледь існувала показувало досить пристойні результати своєї діяльності.
— На початку року я мав розмову з Президентом Федерації футболу Всеукраїнської ліги учасників АТО Русланом Руденком, який всіляко переконував аби команда залишилися та обіцяв допомогу зі свого боку і ми допоки залишаємося грати в чемпіонаті, — зауважив Дмитро Тарасенко.
Поряд з транспортною проблемою певних затрат вимагає і забезпечення однаковою спортивною формою, спортивними костюмами та спеціальним інвентарем, зокрема це футбольні м’ячі і сітки. Цього вистачає на декілька років, проте без нього не можливо грати.
Кошти на відрядження, власне футбольне поле та премії
Самим футболістам, хотілося б отримувати хоча б мінімальні добові кошти на харчування для виїзних матчів.
— В деяких футбольних командах нашої ліги поряд з усіляким забезпеченням місцева влада передбачає кошти на премії для футболістів за переможні матчі. Це футбольні команди «Побратим» з Броварів, «Ураган» з міста Суми та інші. Там футболісти майже не знають, що може існувати проблема з фінансуванням. Тож багато все ж таки, на мою думку, залежить від місцевої влади, — повідомив вищезгаданий тренер з Чернігова.
Водночас потребує і вирішення питання власного футбольного поля, яке повинно існувати для команди. Наразі майже всі футбольні команди грають на полях зі штучним покриттям. Тож для чернігівської команди — це теж проблема.
— Напевно, що лише наша команда грає в лізі учасників АТО на місцевому стадіоні «Локомотив», де покриття знаходиться в дуже поганому стані. Тут є і позитивний момент, що це для нас абсолютно безкоштовно і велика вдячність за це директору СДЮШОР «Десна» Володимиру Чуланову. У нас є 2 футбольних поля в місті зі штучним покриттям, але їх нам можуть надавати лише на комерційній основі. Звичайно коштів у нас на це немає, — каже тренер.
За підрахунками ветеранів вартість оренди штучного футбольного поля для однієї гри коштує майже 3 тисяч гривень, а для 9 домашніх матчів близько 30 тисяч гривень. Загалом, аби повноцінно функціонувати футбольній команді, потрібно близько 300 тисяч гривень на рік.
Вирішенням існуючих проблем воїни бачать тісну співпрацю з місцевою владою і фінансування з обласного чи міського бюджету з наданням обов’язкової звітності витрачених коштів, адже спонсорська допомога тут не є дієвою.
Позитивна практика з вирішення цього питання вже існує для футбольних команд «Побратим» з Броварів, «Ураган» з міста Суми та «Ірпінь».
Ігор Березинський,
Фото Дмитра Тарасенка
