Посадовці різних рівнів у військовому відомстві неодноразово загострювали увагу на необхідності належного фінансування безпечного функціонування баз та арсеналів. Але коштів на їхнє забезпечення завжди бракувало, тож із певною періодичністю в різні роки в нас вибухали склади в Артемівську, Новобогданівці, Лозовій, Сватовому. Хоча в окремих випадках причиною надзвичайних подій на цих об’єктах ставав людський фактор, це тема іншого матеріалу. У цьому ж я хочу акцентувати увагу на тому, що з огляду на наявні загрози та наслідки таких надзвичайних подій ми мусимо приділяти забезпеченню арсеналів значно більше уваги та фінансових ресурсів.
Державною програмою забезпечення живучості арсеналів, складів та баз зберігання боєприпасів на період 1995–2015 років (дію якої продовжили до 2020 року) було передбачено фінансування в сумі 1 млрд 257 млн гривень. За рахунок цих коштів вдалося виконати першочергові заходи щодо посилення безпеки зберігання зброї на арсеналах, базах та складах. При цьому слід зазначити, що лише після вибухів у Новобогданівці в 2004-му фінансування арсеналів почало здійснюватися практично на рівні, визначеному згаданим вище документом.
А скільки ж реально коштує безпека арсеналів? Одразу зазначу, що зберігання боєприпасів не є дешевим. Особливо з огляду на те, що в попередні роки кошти на це виділялися часто за залишковим принципом.
Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак після надзвичайної події в Балаклеї, зокрема, повідомив: «Для того, щоб забезпечити повну охорону і оборону (баз і арсеналів. — Авт.) відповідно до сучасних вимог, необхідно приблизно п’ять мільярдів гривень».
На що гроші мають бути виділені першочергово?
Ось що про це сказав заступник начальника Управління живучості арсеналів, баз та складів Озброєння Збройних Сил України полковник Вадим Зайцев: «Ми, зокрема, плануємо створити нові сховища для зберігання боєприпасів, встановити сучасні системи раннього виявлення (оповіщення) та сигналізації, а на периметрах та технічних територіях — прилади відеонагляду. Крім цього, слід придбати новий ГПМ-72 виробництва Львівського бронетанкового заводу.
З огляду на втрати, яких ми зазнали за наслідками вибухів на різних арсеналах та базах зберігання боєприпасів у різні роки, для всіх, здається, є очевидним, що витрати на будівництво спеціальних сховищ, обладнання територій баз сучасними системами оповіщення та виявлення небезпеки, в рази менші. Так, за підрахунками фахівців, вартість арочного сховища, де зберігаються, наприклад, артилерійські снаряди, становить близько 1,5–2% від ціни цих боєприпасів. Якщо ж там зберігаються, наприклад, ПТКР, цей показник становить до 0,5%».
А як убезпечити арсенали від «летючих запальничок»? Бо одна із версій причин надзвичайної події в Балаклії — атака ворожого безпілотника.
Про сучасні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) з безпілотними літальними апаратами розповів військовий експерт Сергій Згурець: «Я вважаю, що на сьогодні ефективним засобом боротьби з БПЛА є мобільний комплекс «Анклав». Він важить лише 30 кілограмів і може працювати під час руху на будь-якій техніці. Його завдання не збивати безпілотники, а змушувати їх втрачати орієнтування в просторі. Можна заглушити кожен окремо або ж декілька відразу. Всі навігаційні системи, приміром, навігатори в автівках, після використання пристрою кілька секунд не працюють. Вони життєво важливі й для безпілотників. Без правильних координат їхня робота неефективна. Ціна такого пристрою в рази менша за вартість шкоди, завданої арсеналу атакою безпілотника».
Вітчизняні підприємства ОПК можуть нині запропонувати й інші сучасні засоби прикриття арсеналів з повітря.
У нашій розмові полковник Вадим Зайцев акцентував увагу й на необхідності суворого дотримання під час будівництва, особливо житлових будинків та об’єктів інфраструктури, безпечних відстаней від військових складів та арсеналів. Багато хто з чиновників, коли надають дозволи, ігнорують такі вимоги, наражаючи на небезпеку багатьох цивільних мешканців. Через те довкола небезпечних режимних військових об’єктів часто хаотично забудовуються території. Прикладом цинічного нехтування такими правилами стала пожежа 2015 року на нафтобазі у Василькові під Києвом, розташованій впритул до периметра військових складів з боєприпасами. Тоді лише завдяки правильним та рішучим діям військових пожежних команд, особового складу військової частини вдалося спочатку локалізувати вогонь, який наступав від палаючої нафтобази, а потім не допустити перекидання полум’я на територію складів. Для запобігання такій небезпеці відповідні фахівці військового відомства розробляють на розгляд Кабміну і Верховної Ради України пропозиції щодо ухвалення низки законодавчих актів, які б суворо забороняли будівництво в радіусі небезпечної зони не лише нафтобаз, автозаправок, а й житлових будинків та інших цивільних споруд.
Ярослав МЕЛЬНИЧУК. Народна армія
