Творчість Петра Ілліча – вершина світової музичної культури ХІХ століття, яка охоплює різні музичні жанри. Він написав більше 80 творів, у тому числі 10 опер, 3 балети, 7 симфоній, 4 сюїти та інше. Серед його шедеврів чільне місце займає – опера «Мазепа».
Композитор походив з козацького роду Чайок, часто приїздив в Україну, спілкувався зі своїми друзями, захоплювався українськими звичаями, побутом та історією. Влітку 1881 року Петро Ілліч перебував в Україні, у с. Каменці, Київської губернії (нині Черкаська область), у маєтку своєї сестри Олександри Давидової. В цей час Віктор Буренін, російський поет-сатирик, написав текст лібрето опери на замовлення віолончеліста Карла Давидова, але останній від нього відмовився на користь Петра Чайковського. Композитор перечитав поему Олександра Пушкіна «Полтава» та лібрето і на основі цього розпочав працювати над створенням опери.
Над твором автор працював понад два роки. Опера «Мазепа» у 3 діях та 6 картинах була завершена у квітні 1883 року, в Парижі. Її прем’єра відбулася 15 лютого 1884 року на сцені Державного академічного театру опери та балету Росії, а 19 лютого того ж року – на сцені Маріїнського театру опери та балету в Санкт-Петербурзі, диригент Іпполіт Альтані, режисер Антон Барцал. На сцені Першого Міського театру в Києві опера була поставлена у лютому 1886 року, диригент Іпполіт Іванов, режисер Микола Званцев. В журналі «Київська старовина» за 1886 рік були дані коментарі, щодо не відповідності змісту опери історичній дійсності, але у висновках зауважили «Вь общем постановка опери прилична …».
Перші постановки опери не мали успіху, але попри всі критичні зауваження та після деяких коректив опера поступово завоювала популярність. Відомо, що відродження її сценічного життя почалося в 1900 році на сцені Московської приватної опери. В Україні, в Першому міському театрі в Києві, опера ставилася декілька сезонів: 1901, 1905, 1913, 1922 та 1937 роках. У 1940 році оперу поставили на сцені Харківського академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка. Пізніше опера увійшла до репертуару не лише російських чи українських, але й багатьох театрів світу. Відомо, що постановки опери здійснювалися навіть в Метрополітен-опері у США, на сцені Ла Скала, у оперних театрах Амстердаму та Нідерландів, а також в інших театрах світу.
Після тривалої перерви оперу «Мазепа» глядачі побачили на сцені Національної опери України імені Тараса Шевченка у Києві, у 1962 році. Постановку опери здійснили диригент Костянтин Симеонов і режисер Володимир Манзій. Головні партії виконували народні артисти України Дмитро Гнатюк і Михайло Гришко (І.Мазепа), Лілія Лобанова (Марія) та Елеонора Томм (Л.Кочубей), Василь Пазич (В.Кочубей), Василь Грицнек (П.Орлик). На жаль опера довго не протрималася в репертуарі театру.
В 1991 році світ побачив нову інтерпретацію твору, яку здійснили диригент Володимир Кожухар, режисер Дмитро Гнатюк та художник України Марія Левитська. Наступна постановка відбулася у жовтні 2004 року. В головних ролях були задіяні українські оперні співаки, народні артисти України Роман Майборода та Іван Пономаренко (І.Мазепа), Тарас Штонда (В.Кочубей), Тетяна Пімінова (Л. Кочубей), Оксана Дика (Марія) та інші.
Творчість П.І. Чайковського шанують в Україні. Національна музична академія України з гордістю носить ім’я Петра Ілліча Чайковського. З 2005 року раз на п’ять років відбувається музичний форум «Чайковський-Фест», присвячений черговій ювілейній даті від дня народження видатного композитора. Мета цього фестивалю – збагачення духовності та піднесення культурного рівня молодого покоління.
Цінним надбанням фондової колекції НІКЗ «Гетьманська столиця» є 3 грамофонні платівки 1961 року з записом опери «Мазепа» Петра Чайковського, диригент Василь Небольсін. В експозиції Будинку Генерального судді В.Кочубея, в залі «Кохання», звучатиме уривок з даної опери, а саме аріозо Мазепи у виконанні Дмитра Гнатюка, українського оперного і камерного співака. Всіх поціновувачів оперної музики запрошуємо відвідати музей, поринути у чарівні акорди опери та прослухати захоплюючі розповіді екскурсоводів про кохання Івана Мазепи та Мотрі Кочубей.
Наталія Дробязко, м.Батурин
