Відкритий лист Президенту Україну Володимиру Зеленському, Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову, Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю
Шановні лідери молодої надії України!
На правах Героя України і найстарішого керівника успішного аграрного виробництва (очолюю впродовж 50 років) звертаюся до вас із двома проханнями: 1) звільніть Укрпошту від агресора-руйнача Ігоря Смілянського, найбільшим досягненням якого є три «скороспілі» дипломи США і досвід торгаша морозивом, бармена, автослюсаря, парковщика автомашин, фахівця з оподаткування «на 101 поверсі офісу в США» – сам хвастонувся; 2) поверніть колишні поштові послуги населенню.
Поштову мережу створювали не ви, і, тим більше, не Смілянський. На її розбудову йшли гроші, зароблені селянами, в тому числі гідні податки сплачував і сплачує наш великий колектив. І сучасна Укрпошта реформована не на гроші Смілянського, а на державній власності із загальною номінальною вартістю акцій 6 мільярдів 518 мільйонів 597 тисяч гривень.
Ігоря Юхимовича, непомітного в окремому штаті податківця, «виписали» із-за океану не на голе місце щось створювати, як ото «Нову пошту», а керувати величезним (було 11 тисяч відділень, до 75 тисяч працівників) єдиним національним оператором поштового зв’язку – народним надбанням.
І що зробив цей агресор для народу, окупувавши без жодного пострілу пошту?
Позбавив мільйони людей, передусім сільської місцевості, належного поштового зв’язку й викинув на вулицю багато поштових працівників. А з нового року починають зупиняти роботу донедавна районні відділення, як, скажімо, у Бобровиці, де масово звільнилися листоноші, зарплату яким зрізали до двох і менше тисяч гривень на місяць. Це щоб стратегу Смілянському платити мільйони? А його оточенню і обласним керівникам – сотні тисяч?
На таке зважується не кожна дійсно окупаційна влада.
Нагадаю вам, що історія регулярної пошти бере початок з Київської Русі. Вона працювала за часів Речі Посполитої, Австро-Угорської імперії, Російської імперії, УНР, УРСР. За часів «радянської окупації» пошта надавала багато недорогих послуг, виконувала соціальні функції, і в незалежній Україні донедавна поштарі були бажаними гостями для людей похилого віку, приносили пенсію і товари першої необхідності на замовлення, приймали на дому платежі за зв'язок, електрику і газ. Для американського «викормиша» Смілянського це зайве, для нього головне – вивести пошту на небувалі прибутки, навіть відмовлявся розносити пенсії в селах за діючою оплатою Пенсійного фонду – спасибі, ви його осмикнули. Бо Україна – не США. І українське село – не американське з високим рівнем життя і широким, фінансово доступним для всіх, сервісом. І Укрпошта – не Смілянського власний бізнес без людського обличчя.
Панове, слуги народу, з якою метою ви прийшли до влади? Щоб зажити по-новому самим, як зажила порошенкова команда, і забезпечити таке життя смілянським, коболєвим, вітренкам та великої низки іншим «шкуроздирним слугам»? А народ для вас – то тільки для записів у Конституцію, що він є джерелом влади?
Ви надто молоді державники, і більш ніде, крім України, вас не допустять до вершин влади. Тож від вас залежить, пишатимуться вами нащадки чи проклинатимуть вас і ваших дітей.
Щоб уникнути історичної ганьби, не повторити долю багатьох попередників, – поспішіть передусім звільнити Україну від державників з окупаційними замашками. Пропоную почати зі Смілянського, і не зупиняйтеся на ньому.
З повагою, Леонід Яковишин,
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля», почесний громадянин Чернігівської області і Бобровиці
17400, вул. Чернігівська, 34, м. Бобровиця, Чернігівської обл.