21 червня 1897 р. у Полтаві народився Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім’я Олександр Гнатович Шаргей), вчений-винахідник, розробник ракетної техніки і теорії космічних польотів.
Навчався в Другій чоловічій гімназії в Полтаві, вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Там вже через 40 днів був мобілізований на фронт. У 1918-му кілька місяців провів у Добровольчій армії. У подальшому, аби уникнути переслідувань за своє офіцерське минуле, Олександр Шаргей змінив своє ім’я і до кінця життя був відомий як Юрій Кондратюк.
Юрій Кондратюк. Фото: na-skryzhalyah.blogspot.com
Часто змінював адреси та місця роботи, працював кочегаром, мастильником вагонів на залізниці, робітником цукрового заводу. У 1930-му без металу та цвяхів побудував найбільший у світі елеватор (зерносховище). Наслідком чого стало 3-річне ув’язнення через донос про шкідництво. Пізніше потрапив у «шарашку» (конструкторське бюро ОГПУ) і переміг у конкурсі на кращий проект вітряної електростанції в Криму, яка за своєю потужністю (12 тисяч кіловат) не мала аналогів у світі. Проект не був реалізований тільки через те, що його куратор – нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе – став жертвою сталінських репресій. Водночас ідея високої вітрової щогли була використана Миколою Нікітіним при будівництві Останкінської телевежі і принесла йому Ленінську премію.
Олександр Шаргей та Юрій Кондратюк. Фото: vybor.ua
У вільний час Юрій Кондратюк займався кресленням та формулами космічних польотів. У 1925-му надіслав у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі», а через чотири роки власним коштом видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів». Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет. Вивчав проблеми створення проміжних міжпланетних баз, використання сонячної енергії та гравітаційного поля небесних тіл. При цьому змушений був відхилити пропозицію про співпрацю Сергія Корольова – вірогідно, через побоювання викриття зміни прізвища і білогвардійського минулого.
Обкладинка книги «Завоювання міжпланетних просторів». 1929. Фото: etar.com.u
Деякі ідеї Юрія Кондратюка знайшли застосування у практичній космонавтиці. Зокрема, його розрахунки траєкторій польотів людини на Місяць використали при плануванні висадки американських астронавтів на місячну поверхню. Як згадував Джон Хуболт, один із керівників космічної програми «Аполон»: «Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель «Аполон» у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам…». Американський астронавт Ніл Армстронг, що першим ступив на місячну поверхню, через рік побував у Новосибірську і, на знак поваги до винахідника, взяв пригорщу землі біля будинку, де мешкав Юрій Кондратюк. На його честь названо один із кратерів на зворотному боці супутника Землі.
Точне місце і дата смерті невідомі. За однією з версій, загинув на фронті Другої світової 23 лютого 1942-го в Калузькій області Росії. За іншою – помер у концтаборі.
Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання bilahata.net
На першому фото uahistory.info: «Траса Кондратюка» – схема траєкторії польоту на Місяць
