Дружний колектив газети «Чернігівщина» вражає своїм надзвичайним подвижництвом – щойно вийшла вже третя велика книжка про самовідданий захист рідного Чернігова, Придесення та України від ненависних російських загарбників. Воістину грандіозний, потужний проект газети «Чернігівщина» та ОК «Північ»!
Перші дві книги отримали дуже високу оцінку Генштабу Збройних Сил України та справжніх Героїв українсько-російської війни, а також – десятків тисяч наших бійців та мешканців, всесвітньо відомих науковців і видатних письменників в Україні та за кордоном, на всіх континентах.
Безперечно, творці тепер уже тритомника «Чернігів у вогні» – яскраві особистості, люди талановиті та мужні. Великі патріоти України. І блискуче здійснення такого неймовірного проекту – це справжній журналістський подвиг!
Третя книжка продовжує надзвичайно цікаво розповідати про наших звитяжних бійців, волонтерів, медиків, рятувальників та жителів, які стали на захист України. Ці матеріали назавжди увійдуть до скарбниці української історії та культури, літератури та журналістики як високоталановиті, глибокі, високодуховні та високопатріотичні супербестселери про героїчний подвиг українського народу.
Цікаво, що до обдарованих співавторів двотомника «Чернігів у вогні» – Сергія Дзюби (редактора газети «Чернігівщина», керівника проекту), Марії Пучинець, Віталія Назаренка та Григорія Войтка в роботі над третьою книгою долучилися їх колеги, постійні автори газети «Чернігівщина» Сергій Кордик та Олександра Гостра.
Хочеться щиро відзначити консультантів третьої книжки – полковників ЗСУ Валентина Буряченка, Вадима Мисника та Олександра Єрмоленка, які постійно підтримували проект.
Також заслуговують на велику повагу та вдячність шляхетні меценати цієї унікальної збірки: генеральний директор ТОВ «Земля і Воля», видатний аграрій, Герой України Леонід Яковишин, заступник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Блауш, підполковник, захисник України Андрій Требух (легендарний «Кліщ», командир відважної групи «Кліщі»), директор Української громади міста Сіднея, викладач університетів та центральної української школи в Австралії, кандидат наук із літературознавства Софія Мицак та голова ГО «Бекет», волонтер Олександр Вайло.
Книжка, безсумнівно, дуже об’єктивна, створена на реальних фактах, записаних одразу ж, і це – дійсно вражає, зворушує, надихає та вселяє надію. Попри всі описані жахливі злочини триклятих рашистів, книжка має потужну позитивну енергетику та незламну віру в торжество справедливості.
Добро неодмінно переможе зло. Адже всі диктатори та узурпатори влади закінчили однаково – ганебно і провально, історія розчавила їх, немов якихось кузьок. Буквально мокрого місця не лишилося! Теж саме буде і з самопроголошеним, напівбожевільним кацапським «царем» і лютим садистом, котрий влаштував справжнє пекло на землі, надсилаючи своїх свавільних і навіжених бандитів, вбивць, катів, ґвалтівників і грабіжників на мирні та вільні українські землі.
Кожна історія в цій книжці – своя, унікальна, самобутня, вистраждана, тож повз неї просто неможливо пройти, не замислившись. А потім прочитане запам’ятовується надовго. Хочеться знову взяти до рук книжку і перечитати написане про її безстрашних героїв.
Тут і стратегічна мудрість, рішучість та людяність генерал-лейтенанта, Героя України Сергія Наєва, який командував Об’єднаними Силами ЗСУ; і самовідданість командувача ОК «Північ», генерал-майора, Героя України Дмитра Красильникова.
І справжній героїзм захисників України – таких, як майор Вікторія Гуріненко (на війні загинув її дорогий тато – майстер-сержант Ігор Поліщук), тренер уже знаменитого пса патрона Станіслав Шевельов, командир взводу розвідки 47-ї механізованої бригади «Магура» Олександр Бабич, командир танкової роти «Кліщі», старший лейтенант Дмитро Балабуха (легендарний «Танкіст»).
Це – і гроза браконьєрів, доброволець та єгер «Ніжинського лісового господарства» Володимир Яковенко («Рейнджер»), головний сержант роти 134-го окремого батальйону охорони ОК «Північ» ЗСУ Сергій Бондарець, самовіддані брати (донедавна – актори лялькового театру!) Ярослав і Роман Маджуги, мужній командир добровольчого формування Новгород-Сіверської територіальної громади Віктор Коленченко, підполковник Олег Фіданян…
Запам’яталися і десантник-артилерист Сергій Романенко, й полковник Сергій Нагорний, майор Микола Бузун, наша бойова медикиня, доброволець батальйону «Айдар», а згодом – військовий медик 128-го батальйону Тетяна Борисенко («Мама Таня»), бійці 2-ї зведеної стрілецької роти 21-го окремого стрілецького батальйону та 16-го батальйону 58-ої бригади, котрі врятували Лукашівку…
З великим трепетом читаю про 69-літнього (!) захисника Івана Рудику, підполковника, старшого офіцера відділу застосування безпілотних систем Миколу Марченка, добровольця Ігоря Бистревського, який, втративши ногу на війні, хоче закінчити військову академію, безстрашно боронити Україну і стати генералом.
Вражають майстерні розповіді про винахідливого розвідника Данила «Хаскі», добровольця та штурмовика легендарної 47-ї бригади «Магура» Богдана Зайченка («Мамая»), старшого лейтенанта, відважного розвідника Артема Хряпова, сержанта Володимира Семінька (матеріал красномовно називається «Воїн світла»), прекрасного капелана Дмитра Нікітенка, ветерана Сергія Довбуша, бійця Владислава Шатіла, який, втративши ногу, продовжує самовіддано захищати Україну (це – ще й видатний український спортсмен, переможець найпрестижніших світових міжнародних змагань).
Артем Ракітін («Ракета») пройшов шлях від волонтера (який під час блокади Чернігова евакуював понад 25 тисяч жінок і дітей!) до бійця ГУР МО «Артан». Він брав участь у вже історичних операціях на мисі Тарханкут у Криму, на острові Зміїний та «вишках Бойка» у Чорному морі, а в жовтні 2023 року отримав важке поранення ока під час важких боїв на Куп’янському напрямку.
Рота капітана Григорія Маханькова («Афганця») поламала віроломні плани ворога зайти в Чернігів із Количівки. А командир інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти Максим Лисенко знешкодив багато ворожих мін.
Юрію Маслєннікову цього року виповнилося ювілейних 70. Втім, він і зараз дуже активно працює та допомагає Збройним Силам України. А під час героїчної оборони Чернігова від російських загарбників багато українських бійців із великою повагою та вдячністю відгукувалися про «Сивого» (це – позивний Юрія Веніаміновича), котрий безстрашно, щодня, взагалі без вихідних, зранку й до пізнього вечора, під шаленими обстрілами облаштовував на крані-маніпуляторі фортифікаційні споруди – по всьому місту, а також – у Чернігівському районі. А розгрібаючи завали біля 21 школи, він врятував людину…
Приголомшує розділ «Життя між кулями» – тут спогади мешканців про окупацію та життя громад під час війни. Надзвичайно сильно та проникливо написано! Люди в Україні та за кордоном мають знати правду про звірства російських загарбників, які мають неодмінно відповісти за скоєне.
Дуже важливий і розділ «Самовіддані волонтери». До речі, працівники газети «Чернігівщина» недаремно отримали військові медалі «За службу та звитягу», «Волонтерська доблесть», «За сприяння ЗСУ», численні подяки від ОК «Північ». Адже «Чернігівщина» з початку повномасштабної війни одразу ж перетворилася на фронтову газету.
Крім цього, напрочуд важливі книжки «Чернігів у вогні» з автографами тодішнього геніального Головнокомандувача ЗСУ, генерала, Героя України Валерія Залужного були успішно продані на благодійних аукціонах. І таким чином, за сприяння газети «Чернігівщина», Збройні Сили України отримали вже чотири автомобілі, спорядження та тепловізори. І ця така подвижницька, волонтерська, благодійна діяльність нині активно продовжується!
Не переповідатиму всю цю суперчудову книжку – її одразу ж повністю буде викладено на популярних порталах і в соціальних мережах. Та й щирих шанувальників, читачів у цього проекту – дуже багато. Тому і надруковану третю книжку «Чернігів у вогні» неодмінно читатимуть і перечитуватимуть. Власне, перша і друга книги ошатного тритомника – надзвичайно популярні.
Безперечно, тритомник має вивчатися в усіх наших школах, коледжах та університетах. Це – те національно-патріотичне виховання дітей і молоді, якого так не вистачає зараз. До того ж, це – наша новітня історія, не лакована, справжня, яка дуже потрібна людям.
Обкладинка книги
Отже, щиро вітаю колектив популярної газети «Чернігівщина» з новою книгою. Ще раз наголошую – це справжній журналістський подвиг, який ще гідно оцінять нащадки.
Щиро дякую, дорогі друзі за Вашу грандіозну, подвижницьку роботу на благо України. Від усієї душі зичу Вам ще дуже довго та щасливо жити у нашій вільній, квітучій, рідній Україні. «Зметем орду, відправимо до пекла!»
Валентина Чорнобривець,
літературознавиця, м. Київ
