Здається, ніби це недавно було: молодим лісівником почав свою трудову біографію у городнянських лісах Федір Ілліч Ханін. А минуло з того дня ціле півстоліття!
І от сьогодні, коли вісімдесятий рік стукає в серце і спомини, згадуються ті далекі п’ятдесяті роки минулого століття, коли на базі декотрих колгоспів засновувалися лісництва — Моложавське, Невклянське, багато інших.
Ті роки Федір Ілліч згадує як найбільш клопітні — у таких лісництвах потрібно було, як мовиться, починати з нуля, готувати лісівничі кадри, заліснювати величезні території, прокладати лісові просіки. Одним словом, започатковувати ліси, які нині верховіттями сосон сягають неба.
Федора Ілліча позаочі називають патріархом лісівничої справи. Бо й справді, ніхто більше не знає про ліси, ніж він. І ось тому в городнянському учнівському лісництві юні піклувальники лісу з великою увагою дослухаються до порад Федора Ілліча, розпитують його про ті минулі десятиліття, які довелося йому пережити разом із рідним лісом.
На день свого вісімдесятиліття він прийматиме щедрі привітання і подарунки. Та найдорожчим для нього буде той подарунок, який за околицею в Городні простягається на сотні кілометрів — його ліс.
Микола ТИЩЕНКО
