Проєкт чернігівської медіагрупи Pechera.info став першим, який запустив в регіоні створення повноцінної читацької спільноти, що має фінансово підтримувати діяльність цього медіа.
Медіа Pechera.info запрацювало у жовтні 2024 року за фінансової підтримки Європейського фонду за демократію (European Endowment for Democracy (EED). Формат видання позиціонується як онлайн-журнал, що передбачає менше новин, більше колумністики, власних відео та експертних оглядів на економічну, військову, політичну, історичну і стопфейк-тематики.
Довідково: Чернігівська медіагрупа (CMG) – це регіональна компанія, що об’єднує друковані та електронні медіа, а також підприємства і проєкти, пов’язані з медіа. Основні види діяльності – радіо, преса та інтернет. На ринку України компанія працює з 1997 року. Географія діяльності – Чернігівська, Сумська та Київська області.
До складу групи входять газета “Чернігівські новини: сім днів”, журнал “Boom!”, сайти 0462.ua, slavutych.info, mynizhyn.com, mistosumy.com. Також CMG розміщує рекламу в ефірі FM-радіостанцій у Чернігівській і Сумській областях. 
Приклад позиціонування сайту Pechera.info. Фото: сайт Pechera.info
У серпні 2025 видання оголосило про запуск читацької спільноти.
“Ми збираємо разом людей, яким важливий і цікавий Чернігів, які люблять це місто і хочуть зробити життя в ньому кращим. Учасники спільноти допомагають сайту щомісячними донатами. Це дозволяє створити фінансовий базис для оплати роботи редакційної команди. Завдяки цьому, ми і надалі будемо розвивати незалежну журналістику у Чернігові: створювати круті змістовні тексти і відео, шукати незвичні теми і цікавих героїв, писати для вас аналітику і експертні огляди, розповідати історії про цікавих людей, радувати вас гострою колумністикою”, – так анонсувала ініціативу редакція.
Підписникам пропонують різні рівні підписки (від 99 до 2000 грн) з відповідним рівнем додаткових можливостей – від участі в закритому чаті спільноти до мерчу, закритих заходів та додаткових рекламних послуг від Чернігівської медіагрупи.
Що дає кожен рівень щомісячної підписки для членів спільноти. Скріншот: сайт Pechera.info
ІМІ поспілкувався з ідейним натхненником проєкту і керівником Чернігівської медіагрупи Ярославом Сухомлиним про запуск читацької спільноти, плани, очікування і перший досвід.
Шеф-редактор Чернігівської Медіа Групи Ярослав Сухомлин. Фото Владислава Савенка
— У Чернігівської медіагрупи Pechera.info – не єдиний проєкт. Чому ви вирішили зупинитися саме на цьому сайті для розбудови спільноти, а не запропонували читачам якийсь пакет з набору ваших продуктів?
— Коли ми вигадували Pechera.info, то розуміли, що це буде перший проєкт зі 100% авторського контенту. Решту наших сайтів, скоріше, можна назвати новинними, тобто там більше рерайту, більше новин, простого контенту. “Печеру” ми задумували як онлайн-журнал зі своїми текстами, відео, тестами. На моє переконання, саме сайти з авторським цікавим контентом можуть претендувати на фінансування читачів. Як споживач я не бачу сенсу платити за новини на сайтах, тому що є купа різних безкоштовних альтернатив.
Але ми позиціонуємо себе як локальний сайт, який дає щось інше, ніж звичайні новини. Ми робимо контент зі своїм поглядом, про те, що не пишуть інші. Такий контент може мати якусь додаткову цінність для читача. І, відповідно, тоді формуються теплі стосунки з аудиторією, яка, теоретично, якщо ти все робиш правильно, може зголоситися до такого формату взаємодії як добровільні донати у формі читацького клубу.
Я не планував стартувати з запуском спільноти так швидко. Але так сталося, що взимку 2025 року в межах програми MDF ми пройшли менторінг по розвитку спільнот і, власне, вже тоді напрацювали чорновик стратегії та календарного плану. Ця програма передбачала те, що ми мусили стартувати, тому вирішили запускатися в цьому році.
— “Печера” з самого початку була медійним проєктом за підтримки донорів. Чи це була одна з умов донорського фінансування? Ви маєте вийти на окупність і застосовувати різні методи для цього, зокрема і спільноту?
— Запуск цього проєкту був за підтримки Європейського фонду підтримки демократії, за що ми їм дійсно дуже вдячні. Але вимоги запуску спільнот на момент формування грантової заявки ще не було. Бо, насправді, такий бурхливий розвиток спільнот в українських медіа відбувається фактично останній рік. Сильно до цього підштовхнула ситуація з припиненням фінансування від USAID.
Але від EED була вимога і велике побажання, щоб ті проєкти, які вони фінансують на старті, продовжували жити, інакше навіщо їх запускати. Тому спочатку ми більше працювали над розвитком фандрейзингу, залученні інших донорів. Сьогодні вирішили диверсифікувати і йти трьома шляхами: трошки власної, більш нативної, реклами, також продовжуємо шукати і писати грантові заявки. І третій напрям – розвиток читацької спільноти. За моїми оптимістичними оцінками, читацька спільнота в такому місті, як Чернігів, навряд чи покриє повноцінну роботу всієї редакції. Тому треба мати різні джерела, щоб менше залежати від різних нюансів.
— На кого ви орієнтуєтеся в Україні чи за кордоном під час запуску спільноти?
— У нас була певна стратегія з вивчення цього досвіду. Ми підписувалися як читачі на різні читацькі спільноти. Перш за все, вивчали регіональні сайти, тому що очевидно, що стратегії розвитку спільноти національного і регіонального медіа будуть сильно відрізнятися. Ті активності, наприклад, які може собі дозволити і пропонують читачам національні медіа типу «Української правди», не завжди релевантні для регіональних медіа.
Один з успішних прикладів, і цей кейс їздить по всіх медійних конференціях, — це сумський “Цукр”. Ми глибоко вивчали їх досвід. Я кілька разів спілкувався з співзасновником і керівником “Цукру” Дмитром Тищенко. Досліджував, як вони працюють з боку читача, як побудована їх архітектура розділу і взагалі цей ланцюжок залучення читача. Напевно, з регіональних сайтів це найбільш успішний кейс. Є багато інших регіональних медіа, які теж розвивають спільноти, але так, щоб мати майже тисячу підписників в місті Суми, які можна співставити з Черніговом, – це дуже круто. Ми ставимо собі амбітну мету – 500 підписників. Я розумію, що досягти її складно, але будемо до неї рухатися.
Ми вивчали і західні кейси, але їх досвід ментально і інструментально складніший для застосування в наших реаліях. У них інша культура і традиції споживання медіа – там прошивка підписки сидить в голові читача. Тобто дідусі підписувалися на газети, потім батьки і автоматично більш молода людина сприймає це як норму.
— Спільнота це ж не лише про контент, це щось більше. Яким чином ви плануєте залучати читачів, окрім якісного авторського контенту? Що ще, які фішки?
— Мабуть, чогось революційного в плані комунікації з читацькою спільнотою ми навряд чи запропонуємо. Єдине, що відрізняє наш кейс, це те, що ми спробуємо активно використати наш досвід у створенні фестивалів та культурних івентів у Чернігові. Це наша суперсила, яку не мають інші регіональні медіа. У нас унікальний десятирічний досвід створення культурно-мистецького проєкту “Зелена сцена”, який сподіваємось відновити після війни.
Один з концертів на “Зеленій сцені” в Чернігові 2021 рік. Фото з фейсбук сторінки проєкту.
У нас залишились зв'язки з артистами, є розуміння, як відносно бюджетно, але якісно і креативно проводити закриті та відкриті івенти. Плануємо серію онлайн і офлайн заходів, які будемо системно впроваджувати в комунікації зі спільнотою.
Залучатимемо до виступів наших знайомих блогерів, громадських діячів, письменників, музикантів. Ми хочемо створити клуб, який потім зможе перерости в певні громадські ініціативи, коли ми своєю читацькою спільнотою вийдемо на якусь толоку. Як це буде рухатись в щось корисне і приємне, зараз важко спрогнозувати. Будемо дивитись на людей їх відгуки, активність.
І другий напрям, це, звісно, фірмовий мерч для спільноти.
Приклал мерчу від “Печери” для учасників спільноти. Фото: сайт Pechera.info
— Як спільнота може впливати на контент? Чи є у вас комунікація в закритих чатах, спілкування?
— Звісно, це один з напрямків. По-чесному, тема комунікації медіа з аудиторією – це, зазвичай, слабке місце. Насправді ж, від людей можна отримати купу інсайтів, корисного зворотнього зв'язку. Ми будемо це використовувати і вже почали це робити.
— Чи бачите ви конкурентів у Чернігові й області в напрямі створення спільнот?
— У Чернігівській області є дуже сильні редакції газет в порівняння з іншими регіонами. За великим рахунком, їх підписка – це і є читацька спільнота. Ми будемо робити те саме, тільки для онлайну. Можливо це прозвучить трохи амбіційно, але я не думаю, що хтось з існуючих чернігівських медіа ще зможе запустити спільноту, бо не бачу в онлайн-медіа регіону когось ще з цікавим авторським контентом, за який би читач платив. Але можливо я помиляюся, час покаже.
Спільноти підходять для тематичних, інформаційно нішевих проєктів, можливо, з маленькою аудиторією, але дуже вдячною. Наприклад, як сайт про історію чи гастрономію, або ресурси з претензією на аналітику чи дослідження.
Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області.
