Ксенія Тевелєва з села Плиски впродовж 20-ти років вирощує безшипну ожину – це та, що не коле руки. Ягода не примхлива у догляді, надзвичайно корисна, має відмінні смакові якості й плодовитість. З одного куща пані Ксенія збирає до 10-ти кілограмів великих ягід.
«Для мене це все настільки звично, що я не знаю про що розповідати», – скромно зауважує жінка, відповідаючи на запитання про її прекрасний сад.
«Років з 20 тому ми посадили цю ягоду, – пригадує вона. – Взяли близько десятка різних сортів: одні не приживалися, інші погано родили, зрештою у нас залишилося два сорти, які ми обрали для себе. Це були «Чачанська Бестерна» і «Вошито». Ці сорти ожини характеризуються тим, що вони не колються, а ягоди у них – крупні та смачні».
За словами пані Ксенії, ожина багата вітамінами, антиоксидантами, волокнами, органічними кислотами та мінеральними речовинами, які дуже потрібні нашому організму. Відтак, включивши її в щоденний раціон, можна наповнити організм вітамінами й заодно поліпшити загальний стан та підвищити імунітет. Вона додала, що ожина – джерело антиоксидантів. Ще в цій ягоді багато вітамінів С, Е, К, кальцію і марганцю.
Загальновідомо, що антиоксиданти допомагають боротися з вільними радикалами. А ще в антиоксидантів є протизапальні та антимікробні властивості, що робить ожину корисною для здоров'я зубів і ясен.
Доглядати за диво-ягодою нескладно. Головне – не забувати укутувати її коріння на зиму.
«Китиці ми ставимо на підпорки, а пагони обрізаємо, хоча можна для неї зробити і шпалери, – розповідає особливості утримання кущів. – Розмножувати ожину краще за все шляхом прикопування. Зараз оці кущі, – показує на рясну масу, – як всілись на одному місці, то їх не можна вивести. Я навіть не знаю, скільки тут кущів скомплектовано».
Сезон ожини ще тільки почався, а Ксенія вже зібрала понад десять кілограмів ягід. Каже, з одного куща отримати 10 кіло не складає особливих проблем. Ці сорти надзвичайно плодовиті.
З ожини працьовита плисківчанка робить компоти, а в цьому році пробуватиме зварити соус за особливим рецептом – чекає, доки достигне перець. Каже, що з неї виходить дуже смачне вино.
Буяє м’ята
А ще Ксенія Тевелєва – одна із небагатьох активних сільських волонтерів. Вирощене у неї в саду та на грядках їде до волонтерів із Вертіївки та Ніжина, де потім сушиться, вариться, пакетується. Приміром, колеги з Вертіївки роблять прекрасні чаї з чорнобривців, м’яти, липи, листя фруктових дерев та ягід. Все це росте тут!
Чорнобривці: і гарні, і корисні
Щоправда, цього року цвіт лип, які розкинули кучеряві крони на окраїні городу, залишився не зібраним. Все через те, що аграрії впритул до хати кропили поля, і саме в сезон цвітіння. Відтак Ксенія побоялась рвати цвіт, аби не нашкодити захисникам. Управи ж на горе-фермерів вона не може знайти вже котрий рік. Та разом із тим продовжує допомагати фронту і тішити воїнів продукцією з власної ділянки.
Віталій Назаренко, фото автора
