Кожна пора року по-своєму прекрасна... Не виключення і осінь, яка забрала на журавлиних крилах усі веселощі літа. Її буйна краса розлилася багряним океаном на оксамиті землі, повисла легкою павутинкою в небесах, стала сірооким ранковим туманом.
Ось вона опустилась на поля, сади та в очерети, щоб посумувати в світанковій тиші, погомоніти про очманіле літо, а вже через мить понеслася у ліси з попутним вітром, розкидаючи навколо на сто доріг багатий дарунок – золото – осені-спокусниці прикмети…
Чернігів. Урочище Ялівщина. Фото Олександра Шабаліна
Ось такий осінній блюз...
Нехай ці світлини додадуть Вам настрою.
Фото М. Волка, м.Семенівка, Чернігівщина
Фото М. Волка, м.Семенівка, Чернігівщина
Дивлячись на світлини поневолі згадуєш слова класика:
Унылая пора! Очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса —
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и в золото одетые леса,
В их сенях ветра шум и свежее дыханье,
И мглой волнистою покрыты небеса,
И редкий солнца луч, и первые морозы,
И отдаленные седой зимы угрозы.
Олексадр ШАБАЛІН
