Неділя, 15 Червня 2025   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Оприлюднені лауреати чернігівської премії імені Сергія Богдана

Оприлюднені лауреати чернігівської премії імені Сергія Богдана


Сергій Ілліч Богдан (12. 06. 1933, с. Мала Кошелівка Ніжинського району – 13. 11. 2016, Чернігів) – Заслужений лікар України. Понад 60 років віддав медицині. В тому числі понад 30 років як головний лікар очолював Чернігівський пологовий будинок. Почесний громадянин міста Чернігова, в якому мешкав останніми майже 60 років життя. Неодноразово був обраний депутатом обласної і міської рад. Відомий громадський діяч. Брав активну участь у патріотичних заходах у Чернігові і столиці, в роботі Культурно-мистецького центру «Інтермеццо», Чернігівського Музею Михайла Коцюбинського. Був читачем і автором газети «Світ-інфо». У 2007 році видав книгу прози і поезії «Що совість вишила».
* * *
Обласну літературно-мистецьку й історико-краєзнавчу премію імені Сергія Богдана заснували у 2023 році і здійснюють нагородження нею Чернігівський культурно-мистецький центр «Інтермеццо» (керівники Тетяна Жогалко, Олександр Ясенчук), а також обласні газети «Світ-інфо» і «Струна» (засновник і редактор Петро Антоненко).
Премія присуджується за високі творчі здобутки, а також активну громадську діяльність, якою відзначався і Сергій Ілліч Богдан. Премія присуджується щороку, у червні, до дня народження С. І. Богдана. Лауреатам вручається диплом і грошова премія. Премія може бути індивідуальна, на кількох людей і колективна.
Лауреати премії попередніх років:
2023 рік:
1. Олександр Олійник (Чернігів). Відомий журналіст і поет, працював у пресі, близько 40-а років вів на обласному радіо літературний журнал «Сонячні кларнети». Автор обох згаданих газет.
2. Сергій Горобець (Чернігів). Кандидат історичних наук. Опублікував багато видань, публікацій у періодиці, в тому числі в газеті «Світ-інфо». Більшість матеріалів присвячені історії Чернігівщини.
3. Колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» (Батурин), який проводить велику роботу по збереженню і популяризації нашої історичної пам`яті.
4. Вікторія Неруш, заступниця голови громадської організації «Спілка жінок Менщини», за здійснення під її керівництвом двох краєзнавчих проєктів по Менщині.
2024 рік:
1. Раїса і Микола Борщ (Чернігів). Подружжя подвижників української культури, засновники і беззмінні вже 15 років керівники Капели бандуристів ім. Остапа Вересая обласного філармонійного центру. Раїса Борщ – Заслужена артистка України, художня керівниця Капели, поетеса. Микола Борщ ¬ – Заслужений працівник культури України, хормейстер і диригент Капели. Також обоє багато років працюють викладачами Чернігівського музичного коледжу ім. Левка Ревуцького.
2. Борис Домоцький (Новгород-Сіверський). Педагог, історик, краєзнавець, журналіст. Політичний і громадський діяч. Автор книг і публікацій про рідний край. Видавав у Новгороді-Сіверському незалежну газету «Правий берез Десни», зараз веде відповідний сайт.
3. Олександр Морозов (Ніжин). Директор бібліотеки Ніжинського державного педагогічного університету ім. Миколи Гоголя, а також Музею рідкісної книги. Активно працює як історик, краєзнавець. Зокрема, досліджує життя і діяльність одного з видатних ніжинців, відомого мореплавця Юрія Лисянського, багато робить для вшанування його пам`яті.
4. Лідія Скотнікова (Прилуки). Голова Клубу книголюбів. Педагог. Багаторічна викладачка Прилуцького педагогічного коледжу ім. Івана Франка. Клуб книголюбів активно співпрацює з міською центральною бібліотекою ім. Любові Забашти, іншими закладами культури, є центром спілкування любителів літератури і мистецтва. В його активі – презентації книг відзначення ювілеїв літераторів і митців, цікаві екскурсії пам`ятними місцями, пов`язаними з духовністю, культурою, зокрема, в Чернігів, Музей Довженка в Сосниці, Седнів, Чернівці, Коломию.
Олександр Горбань (Прилуки). Викладач Прилуцької музичної школи ім. Левка Ревуцького, керівник духового оркестру школи. Музикант і співак творчих колективів Міського будинку культури. Особливо варто відзначити його невтомну роботу з дітьми, по прищепленню їм любові до мистецтва.
Лауреати премії імені Сергія Богдана 2025 року:
Володимир Фриз (Чернігів). Заслужений лікар України, завідуючий відділенням ендопротезування Чернігівської міської лікарні № 2. Один з провідних фахівців України в цій царині медицини. Пише прозу і вірші, в тому числі поезії польською мовою. Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова (2017 р.), встановленої у 2002 році літературною спілкою «Чернігів» та журналом «Літературний Чернігів». 2024 року в Києві вийшла нова книга Володимира Фриза «Іронії людського буття». В книзі проза, написана в останні роки і раніше. В тому числі великий фрагмент недавно завершеної кількатомної епопеї «Сага про Галицький П’ємонт». Значна чистина творів книги опублікована в газетах «Світ-інфо» і «Струна». Щойно за цю книгу автор став лауреатом обласного конкурсу «Книга року-2024». Також за цю книгу він висунутий на здобуття обласної літературно-мистецької премії імені Михайла Коцюбинського 2025 року.
Світлана Коробова (Прилуки), педагог, поетеса. Восени прийнята в члени Національної Спілки письменників України. Авторка 15-ти книжок поезії, в тому числі 5 для дітей. Співавторка, разом з Петром Антоненком, створеного ними на початку 2024 року творчого проєкту «Український романс і поезія». В ньому на виступах в аудиторіях, яких зроблено десятки, її співавтор виконує романси, написані ним на вірші поетеси, вона читає свої поезії. Загалом написали 26 романсів. Також видали дві спільні книжки поезії і прози.
Юрій Дахно (село Москалі. Чернігівщина). Відомий збирач старожитностей, етнограф, краєзнавець, майстер народної творчості та знавець чернігівської вишивки. Він із родиною присвятив своє життя збереженню унікальних предметів побуту односельців села Москалі та його околиць. Люди несуть на збереження родинні предмети, доля яких могла закінчитися на смітниках, адже відходять у вічність їх господарі, які з діда прадіда наповнювали свої будинки оберегами, рушниками, оригінальним посудом та іншими речами, які складали неповторну ауру української родини. За весь цей час Юрій Дахно зібрав понад 14 тисяч таких предметів і на 99 відсотків знає історію кожного з них. Ця колекція розміщується в декількох селянських будинках.
Марина Авер`янова (село Стольне на Менщині). Марина Авер'янова відродила Стольненський народний краєзнавчий музей. Відтоді як відкрила двері «народна хата», стольненці потоками понесли до неї нехитрі набутки пращурів: тут тобі і ткацький верстат, і унікальна бандура, і глиняні вироби, й навіть гармати та кулі до козацької зброї. Отож фактично, з її легкої руки, у Стольному з'явився музей, якому позаздрять навіть очільники районних установ.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

© 2025 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/