Люблю все українське. Фото Павла Глухенького
Кожна киця — неповторна! Такий висновок можна було зробити, побувавши на фотовиставці, що два місяці поспіль діяла в Чернігівській міській центральній бібліотеці ім. М. Коцюбинського.
Вони різні, наші домашні улюбленці — із жовтими, карими й зеленими очима, чорної, сірої або ж білосніжної масті, з довгою чи короткою шерстю, різних відтінків і кольорів. Та всіх їх об’єднує одне — чарівна (може, навіть магічна) здатність впливати на людину, веселити, розважати, заспокоювати її. І навіть лікувати.
Ми — знайомі? ФОто Світлани Головко
Не випадково без них не обходилися і царствені особи, їх оспівували поети. Про кішок розповідали у своїх книгах М. Твен, Е. По, Р. Кіплінг, А. Франс та інші знані майстри слова. А нині маємо ще й березневе свято — Міжнародний день котів.
Що там? Фото Станіслава Нагули
На запрошення взяти участь у виставці «Ваша киця — унікальна» відгукнулось 36 авторів. У читальній залі на другому поверсі бібліотеки світлини займали цілу стіну.
Кіт Шерлок (з рибкою). Фото Олени Соколової
— Усього тут 134 світлини, — розповіла координатор проекту, бібліограф Олена Куннова. — Більшість із них — це роботи членів фотоклубу «Прекрасне поруч», створеного при бібліотеці зусиллями чернігівських фотомайстрів Миколи Турчина та Віктора Кошмала. Але чимало й аматорів, які із задоволенням сприйняли нашу пропозицію і стали повноправними учасниками такої широкої виставки.
Сама собі портрет. Фото Ірини Шевченко
Приваблюють знімки, де можна побачити наших улюбленців-мурчиків у різних життєвих ситуаціях: під час активних дій («Мурчик і їжачок. Зустріч» (С. Головко), «Полювання» (Р. Крижевич) і коли вони сплять («Повний релакс» (С. Трофименко), «Чарівний сон про золоту рибку» (З. Вічкань)…
Цікаві сюжети й композиції на котячу тему запропонували Любов Іконнікова, Василь Катіман, Лілія Комісаренко…
Майстрами виразних світлин — портретів наших менших друзів — виявили себе Валерій Сорокін, Ольга та Анастасія Шеремети, Сергій Тарабара, Світлана Нітченко, Тетяна Кузик і Маріанна Харді.
Мабуть, скільки є кошачих порід, стільки ж і симпатій та уподобань щодо них. Але кожен з нас ставиться з найбільшою любов’ю саме до своєї киці чи мурчика. Як ось, наприклад, учень Руслан Осипенко — автор акровірша, вміщеного у стіннівці «Паросток», яка виходить при міській бібліотеці:
Красивий, пухнастий
І дуже грайливий
Та такий муркотливий мій кіт.
Костянтин МИЛІЧ, спеціально для газети «Біла хата»
