БЮДЖЕТ. Новий бюджетний рік – з новими метаморфозами. Бюджет-2026 точно ощасливить усіх без винятку українських парламентарів, але, очевидно, що не принесе покращення для діючих військових, яким четвертий рік повномасштабної війни ні разу не перераховували окладів. Держава в особі Уряду нашої землячки Юлії Свириденко та 257 народних депутатів подбала про збільшення «кишенькових» витрат парламентарям та фінансування апарату Верховної Ради України. Мова йде, зокрема, про кошти на депутатську діяльність, розмір яких зріс утричі – з однієї до трьох місячних зарплат народних мандаторіїв, або майже до 200 тисяч гривень на місяць. І це не рахуючи самих зарплат обранців, які складають близько 60-65 тисяч гривень на місяць. Збільшені виплати набувають чинності з 1 січня 2026 року, відтак нардепи заживуть по-новому. Ці кошти передбачені на утримання громадських приймалень, юристів (для вирішення проблем виборців чи на роботу з законопроектами) тощо. Також ці кошти, як зізнаються нардепи, допомагають їм у відрядженнях. Але оскільки ніхто не контролює, куди народні обранці витрачають гроші, призначені на депутатські витрати, їх можна лише привітати з доходом: 200 тисяч гривень на місяць – більш ніж серйозна цифра, яка захисникам і не снилась. Ну що ж? Такі нині пріоритети у держави, яка щодня втрачає людей. Як же голосували нардепи від Чернігівщини, і з яким бюджетом житиме воююча держава наступний, 2026 рік?
Шестеро із восьми – «За»!
257 народних депутатів проголосували в цілому за проект Держбюджету-2026. Зокрема за нього проголосували шість із восьми народних обранців із Чернігівщини. Повністю підтримали основний фінансовий документ представники фракції «Слуга народу». «За» проголосували Олег Семінський, Максим Зуєв, Сергій Гривко, Павло Халімон та Валерій Зуб. Підтримав держбюджет і Борис Приходько з депутатської групи «Довіра». Двоє нардепів від Чернігівщини не тиснули на зелену кнопку. Зокрема через відсутність в сесійній залі за бюджет не голосував мажоритарник, якого після корупційного скандалу виключили з «Слуги народу», представник групи «Відновлення України» Анатолій Гунько. «Не голосував» за бюджет і нардеп від «Батьківщини» прилучанин Валерій Дубіль.
Що передбачає бюджет-2026?
Документ визначає ключові фінансові параметри держави та формує нову архітектуру міжбюджетних відносин у 2026 році.
Основні макропоказники такі:
– доходи – 2 904,6 мільярда гривень;
– видатки – 4 767,3 мільярда гривень;
– дефіцит – 1 902,2 мільярда гривень (18,5% ВВП);
– державний борг – 10 477,8 мільярда гривень (101,6% ВВП).
Згідно з основним фінансовим документом України, в наступному році зросте мінімальна зарплата: з 8 000 гривень до 8 647 гривень. Уряд зберіг раніше заплановане підвищення зарплат учителям: +30% з 1 січня та +20% з 1 вересня. Хоч і не суттєво, але зріс прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень.
ПДФО для громад: що зміниться?
Насамперед варто наголосити на тому, що за рішенням Комітету ВРУ з питань бюджету Закон доповнено новою статтею 52, якою передбачено, що 64% ПДФО залишаються у бюджетах громад, а 21% зараховується до державного бюджету. Разом з цим, ця норма діятиме лише у 2026 році як тимчасовий виняток, оскільки постійні нормативи зарахування ПДФО визначені Бюджетним кодексом України.
Додатково держава Законом про ДБУ-2026 встановлює вимогу використати додаткові 4% ПДФО, які залишаються громадам, на оплату енергоносіїв та комунальних послуг у 2026 році, щоб забезпечити стабільне проходження опалювального сезону. Ці кошти можна спрямовувати на тепло, електроенергію, воду, газ та інші енергоносії, а за наявності боргів за «різницею в тарифах» – насамперед на їх погашення.
Також громади, на території яких працюють теплопостачальні чи водопостачальні підприємства, що належать іншим громадам, мають передбачити субвенції відповідним бюджетам. Такі трансферти використовуються для покриття боргів за тарифами або для розрахунків за електроенергію, необхідну для водопостачання й водовідведення.
Разом із тим норма про обов’язкове спрямування додаткових 4% ПДФО на оплату енергоносіїв є досить дискусійною. ПДФО належить до загального фонду, який за Бюджетним кодексом не має цільового характеру, тому встановлення конкретного напряму його використання суперечить вимогам бюджетного законодавства.
Також незрозуміло, як цю вимогу мають виконувати громади, які не мають боргів за різницею в тарифах або власних теплопостачальних підприємств. Для таких громад норма може виявитися формальною та неузгодженою.
60% бюджету – на оборону!
2026 рік стає роком максимальної концентрації державних ресурсів на обороноздатності країни. Усі внутрішні доходи та запозичення, які Україна спроможна залучити самостійно, спрямовуються виключно на сектор безпеки й оборони. Це майже 60% усіх видатків бюджету.
Загальний обсяг фінансування оборони сягає 2 трлн 807,1 млрд грн, або 27,2% прогнозного ВВП. Це кошти, які напряму визначають здатність держави утримувати лінію оборони, підтримувати боєздатність армії та нарощувати військово-промисловий потенціал.
У межах загального фонду передбачено:
– понад 1 трлн 272,9 млрд грн на грошове забезпечення військових;
– 709,8 млрд грн – на закупівлю озброєння, дронів, боєприпасів та спеціальної техніки;
– 373,7 млрд грн – на інші напрями оборонного призначення;
– 139 млрд грн – у резерві для оперативного реагування на загрози.
Ще 30 млрд грн виділено у формі державних гарантій для підприємств, що виконують критично важливі оборонні контракти. А спеціальний фонд забезпечує додаткові 281,7 млрд грн на інвестиції у виробництво озброєння та модернізацію оборонної промисловості.
У бюджеті – «діра», а в парламентарів – шоколад
І якщо грошове забезпечення військових залишається на рівні минулих років, то в парламентарів, попри «дірку» в бюджеті, з нового року настає суттєве покращення.
Так, голосуючи за Держбюджет-2026, нардепи збільшили собі компенсацію витрат на депутатську діяльність, і тепер кожен щомісяця отримуватиме близько 200 тисяч гривень, окрім зарплати, яка була на рівні 60-65 тисяч гривень, але в наступному році теж зросте. А оскільки ніхто не контролює, куди народні обранці витрачають гроші, призначені на депутатські витрати, їх можна лише привітати з доходом. Всього на нардепів виділили на 333 мільйони більше, ніж у поточному році. Депутатська програма ВРУ – це 0,04% (!) усіх видатків бюджету в 4,78 трлн грн.
Зокрема на апарат Верховної Ради у 2026 році передбачено 3,89 мільярда гривень. Сюди входять зарплата, депутатські, помічники, відрядження, компенсації – усі видатки на народних депутатів, включаючи оплату помічників, на проїзд та оренду житла (якщо є така потреба). А вона зазвичай є, адже навіть спікер Руслан Стефанчук уміє орендувати житло у власної тещі та отримувати за це компенсацію.
На законодавчу діяльність ВР виділяється 2,02 мільярди гривень. На обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення – 1,7 мільярда гривень. На висвітлення діяльності ВРУ через парламентське мовлення та газету «Голос України» – 80 тисяч гривень.
Скільки конкретно виділятимуть коштів на утримання одного нардепа?
Норми щомісячних видатків на одного депутата в наступному році будуть такі:
– вартість проїзду – 7500 гривень;
– кошти на помічників-консультантів – 145 766, 4 гривні;
– нарахування на зарплати помічників – 32 068, 6 гривень;
– відшкодування витрат на утримання приміщень – 167 гривень на місяць;
– компенсація вартості оренди житла або готельного номера в середньому за місяць – 19 770, а всього виділили 237 250 гривень.
Оскільки в наступному році підніметься прожитковий мінімум для працюючих з 3 028 до 3 328 гривень, то зміняться й посадові оклади парламентаріїв, без доплат.
Так, народний депутат (член комітету) отримуватиме оклад у 33 280 грн (було 30 280 грн). Заступник голови комітету – 31 188,4 грн (було 27 645,2 грн). Голова комітету – 28 182 грн (було 31 794 грн). Заступник голови Верховної Ради – 33 308 грн (було 29 524 грн). Перший заступник голови ВР – 34 822 грн (було 30 865 грн). Голова Верховної Ради – 36 336 грн (було 32 208 грн).
Зауважимо, що це голі оклади без надбавок, наприклад, за науковий ступінь, а також компенсацій і відшкодувань. І, по суті, у депутата буде зарплата в середньому 60 тисяч гривень плюс 200 тисяч гривень на депутатські витрати щомісяця, це не враховуючи того, що дадуть на проїзд тощо.
Наголосимо, що виплати для військових не змінилися, що викликало обурення серед громадськості. За словами скандальної нардепки Мар’яни Безуглої, яка голосувала за бюджет і підтримала зростання витрат на утримання парламентарів, для підвищення зарплат захисникам потрібно значно більше коштів, а ефективно їх розподілити без аудиту неможливо. Звісно, порахувати 450 нероб і нарахувати їм додаткові бонуси значно простіше, ніж мільйонну армію військових, яка страшною ціною стримує другу армію світу і є справжнім гарантом незалежності України.
Віталій Назаренко
