У ці квітневі дні якраз цей невеселий ювілей. Дуже популярна свого часу чернігівська обласна газета припинила вихід на 22-му році існування.
Склад редакції газети «Сіверщина» першої половини 2000-х років
Коротко про історію. Газета була створена у грудні 1992 року обласними організаціями партії Народний рух України і Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Перший номер вийшов 7 грудня.
Спершу над газетою працювали два журналісти. Василь Чепурний був виконуючим обов`язки редактора. В. о. через те, що працював у обласних структурах влади і не міг очолювати друкований орган. Також через це призупинив головування в обласній «Просвіті». Петро Антоненко спершу був відповідальним секретарем газети. Восени 1993 року конференція обласної «Просвіти», за погодженням з Рухом, призначила його редактором газети. На цій посаді П. Антоненко працював 12 з половиною років, по квітень 2006 року.
Активну участь у випуску газети з самих початків брали Володимир Ступак, котрий очолював обласний Рух, і Лариса Куровська, в.о. голови обласної «Просвіти». Та й загалом рухівський і просвітянський актив.
Весною 1998 року Рух вийшов зі співзасновників газети, відтак єдиним співзасновником, тобто власником газети, що визначає її напрям, зміст, залишилася обласна організація «Просвіти». Одночасно газета була перереєстрована в Києві як всеукраїнська, з можливістю передплати по всій території країни.
З початку 1998 року редакція газети почала випускати дочірнє видання «Сіверщини» – обласну газету «Біла хата». Це звична практика, коли одна газета видає також інші. Уже на початках передплатний тираж «Білої хати» склав аж 11 тисяч.А тираж «Сіверщини» взагалі стрімко зростав. Тим більше, що йшли гарні зміни. У середині 1994 року газета перейшла на друк з Куликівської районної друкарні, де починалося видання, до обласного видавництва «Десна», на сучасний офсетний друк. Газета збільшила обсяг до 8 – 12 сторінок, а потім до 16-ти. Перейшла на щотижневий випуск і на передплату. Наприкінці 90-х – початку 2000-х газета вийшла на перші місця в області по передплаті, тираж перевищив 30 тисяч. Обласна влада, стурбована такою популярністю опозиційної газети, почала «прибирати до рук» існуючі газети, «нарощувати» їм великі тиражі. З`являлися і нові газети. Втримати великий тираж «Сіверщині» було уже важко.
Один час редакція «Сіверщини» видавала навіть три газети. Третя – це «Просвіта», видання просвітян Ніжина. З часом, не маючи далі змоги її видавати, ніжинці передали газету в Чернігів. Якийсь час в будинку на тоді ще Воровського,10 (нині Хлібопекарська), який багато років орендувала в обласної ради під свій офіс «Просвіта», видавалися ці три газети. Але це було все складніше. «Просвіту» довелося повернути просвітянам у Ніжин. На жаль, невдовзі газета перестала виходити.
А «Сіверщина» ще трималася, як і її видання «Біла хата». У квітні 2006 року «Просвіта» за погодженням з Рухом замість мене призначила іншого редактора газети.
Наступні роки тираж газети різко падав, склав уже менше 6-ти тисяч. Газета стала збитковою. Обвалився і тираж «Білої хати». Довелося запросити спонсорів – місцевих бізнесменів. Вони продовжили життя газети на три роки. Але тираж не ріс. Врешті, спонсори пішли з газети. «Сіверщина» закрилася, рівно 10 років тому. Одночасно і «Біла хата».
Влітку 2016 року «Просвіта» спробувала відновити видання «Сіверщини», вже у зменшеному обсязі. Газета виходила півтора роки. Але передплатників повернути так і не вдалося. Газета закрилася. Газета «Біла хата» взагалі не відновлювалася.
Це просто короткий виклад фактів. Газети створюються, виходять, на жаль, зникають. Як і журнали, загалом періодика. Так є в останнє десятиліття в країні. Але читачі і досі пам`ятають знамениту, дуже популярну свого часу газету «Сіверщина».
* * *
Це одне з фото редакції «Сіверщини» у її кращі часи. У першому ряду зліва Юлія Фалько, читачка газети. А далі наші працівники – сестри Ірина і Тетяна Антоненко, Інеса Фтомова (тримає на руках сина Чайковських Володю); другий ряд – Ірина Чайковська, Наталія Пронько, Петро Антоненко, Оксана Бушак, її сестра Ірина Волошко, Василь Чепурний, Юрій Чайковський, Наталія Мірошниченко, Олена Махотко.
В різний час в газеті працювали й інші люди. Зокрема, кореспондент по північних районах Валерій Магула, фотокореспондент Валерій Сенчук, журналісти Наталія Повжик, Олександр Олійник, Олена Потоцька, Олександр Ясенчук, Володимир Назаренко. Діяла молодіжна редакція «Експресія», яка не один рік випускала в газеті однойменну молодіжну сторінку.
На іншому фото – номер газети до її ювілею, 10-річчя, у грудні 2002 року. Тоді у обласній філармонії відбувся великий ювілейний вечір на честь газети. За участю багатьох відомих громадсько-політичних діячів зі столиці, читачів, шанувальників газети. Зокрема, були Левко Лук`яненко, Анатолій Погрібний, Любов Голота, Віталій Карпенко.
Петро Антоненко
